Звичайно, ніхто з мусульманських богословів не закликає святкувати Різдво Христове (тим більше що у мусульман є своє «різдво» - День народження пророка Мухаммеда, або Маулід ан-Набі, який відзначається 12 числа третього місяця Рабі аль-авваль ісламського календаря, - наприклад , в 2013 цей день випадає на 24 січня у сунітів і 29-е - у шиїтів).
Проте, оскільки Ісус Христос вважається в ісламі пророком (в Корані він іменується Іса бен-Марьям), вони вважають, що мусульмани мають повне право привітати своїх сусідів і близьких християн з його днем народження. Правда, при цьому улеми (богослови) рекомендують уникати активної участі в різдвяних церемоніях і застіллях, прикрашати своє житло ялинкою з іграшками і тим більше вшановувати такого незрозумілого персонажа, як Санта-Клаус. Хоча турки, наприклад, до діда ставляться набагато терпиміше, адже саме на території сьогоднішньої Туреччини, в містечку Демре (тоді Лікійської Міри), служив прототип Санта-Клауса - архієпископ Микола, святий Миколай Чудотворець.
Але мусульманська Туреччина швидше виняток з правила - в цій світській і «туристичній» державі запросто можна побачити не тільки різдвяну символіку в комерційному побуті, а й навіть ялинку з Санта-Клаусом.
Комерційним інтересом обумовлені і різдвяні дні в мусульманській Малайзії. До християнського свята вони мають відношення лише прикрасою супермаркетів і закликальниками в костюмах Санта-Клаусів. Але, до речі, заодно в цій країні розвивається і традиція обміну різдвяними подарунками.
Спокійно ставляться до святкування християнського Різдва в Лівані. І не тільки тому, що ця країна позиціонує себе як світська держава, а й тому, що 30% її населення - християни.
Починаючи з 2003 року, згідно з указом президента Єгипту Хосні Мубарака, вважається святковим днем (7 січня) в країні коптске Різдво (а коптів тут 6-8 мільйонів). Але Мубарак був скинутий, чи залишиться це свято при новій владі - покаже час.
Скромненько, але законно святкують Різдво іранські християни (в основному вірмени і ассірійці). Хоча в цілому будь-яка пропаганда західних цінностей в Ірані заборонена, 24 грудня - це внутрішньогромадське християнське свято. А на різдвяній вечері іранських християн можуть бути присутніми друзі і родичі мусульмани.
Власне, подібна терпимість до Різдва властива більшості мусульманських країн. Богослови в своїх фетвах (рішеннях) нагадують, що мусульмани терпимо ставилися до християн ще за часів пророка Мухаммеда. Хоча, зрозуміло, існують і радикальні заборони будь-якого спілкування з невірними.
Наприклад, офіційно заборонено святкування Різдва в Саудівській Аравії. Ну, це логічно для країни, в якій заборонено публічне сповідування будь-якої, крім мусульманської, релігії. Сюди не те що священнослужителі інших конфесій, навіть різдвяній ялинці потрапити практично неможливо. За цим пильно стежить релігійна поліція - муттаваль. І іноземці, які бажають відсвяткувати Різдво, збираються в диппредставництвах своїх країн, де проводять Святий вечір в молитві і - в порушенні встановленого шаріатом «сухого закону».
