Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.
***
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
Волі! волі!
Братерства братнього!
Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слів велику силу
Та й більш нічого.
Кричите,
Що бог вас створив не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люди,
Настане суд,
заговорять І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших…
і не буде Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! образ божій Багном не скверніть.
Не дуріть дітей ваших,
Що вони на світі
На те тільки, щоб панувать…
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засядуть, і премудрих
Немудрі одурять!
***
