Народне свято «Василь Капельник» відзначається 28 лютого за старим стилем (за новим стилем 13 березня).
У православному календарі це день вшанування пам'яті преподобного Василя Декаполита.
Інші назви свята: «Василь Теплий», «Василь Древоруб», «Василь Сповідник», «Овеча задишка».
Назва «Капельник» пішло від весняної капели, коли всюди чутні звуки падаючих крапель від розталого снігу на дахах. Про поважного Василя Декаполита відомо небагато. Він жив у 7-8 століттях. Був ченцем і християнським сповідником з країни Декаполитской. У часи переслідувань шанувальників святих ікон його заточили в темниці сирій. Після смерті правителя-іконоборця Лева Исаврянина – винуватця арешту багатьох християн, святий Василь отримав свободу. Решта його земного шляху був наповнений чернечими справами, настановами людей на шлях праведний і доброчесне життя. В 750 році преподобний Василь відійшов в інший світ.
У народі говорили: «Прийде Василь — і зима заплаче».
Селяни спостерігали за зникненням бурульками (крапельки) не тільки заради забави — по них передбачали врожай. Так, довгі бурульки обіцяли довгий льон.
Раділи весняної капели мисливці, адже вона обіцяла їм вдале полювання на зайців. Мисливці у Василів день рідко поверталися додому без хорошої здобичі. Увечері влаштовувалися гуляння з традиційними «правдивими» байками.
З цим днем пов'язані й інші прикмети на погоду і врожай. Так, дощ на Василя Теплого обіцяв добре літо. Також спостерігали за тим, як тануть круги навколо дерев: круті краї обіцяли круту весну, а положисті — протяжну. А якщо сонце в день Василя Капельника було в колах, можна було чекати хорошого врожаю.
На Василя було прийнято вносити в будинок свіжу ялинову або соснову гілку. Хвоя очищала повітря від зими і дарувала домочадцям здоров'я. Також вона застосовувалася у вигляді вітамінного відвару, який був корисний маленьким дітям і літнім людям. Зібрані в цей день нирки хвойних дерев зберігали свої цілющі властивості весь рік.
Дівчата пекли калачі для родичів і друзів. Вважалося, що якщо з ранку на голодний шлунок з'їсти такий хліб, то прийде щастя і удача.
Також у день Василя Капельника лікували дітей, які страждають овечої задишкою (насправді це захворювання називається черевна водянка, по-науковому — асцит, скупчення рідини в черевній порожнині). Мати повинна була закутати дитини в кожух з овчини і покласти біля порога, а батько в цей час заганяла в хату овець, а потім виганяв їх назад на вулицю. Селяни вірили, що вівці віднесуть недуга з собою.
