Кожен народ протягом багатьох століть свого існування набуває неабиякий досвід. В основі цього досвіду завжди лежить те, що слід цінувати понад усе. Для українців такою цінністю споконвіку була рідна земля, Батьківщина. Українці кажуть: «Рідний край, як рай, а чужа країна, як домовина», «Погана птиця, що своє гніздо засуджує», «Свій дім не ворог: коли прийдеш, тоді і прийме», «За морем тепліше, та вдома миліше». Ці прислів'я свідчать, що Батьківщину українці цінують так само, як батьківський дім, батька-матір. Недарма в народних казках прославляють героя, який подолав злого змія, який братів-сестер неволив, красивих дівчат забирав у полон, викрадав з небо і сонце, і місяць, і всі зірки, тобто ображав народ, рідний край. Земля для українців - матінка, годувальниця. Поважати її треба так само, як і рідну матір: «Матір не купити, не заслужити», «На сонці тепло, а біля матері добре», інформує Ukr.Media культура.
До найбільших цінностей нашого народу споконвіку належить і мова. Цю моральну норму втілює прислів'я: «Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається».
