День мобілізації проти загрози ядерної війни - 29 січня

Ця подія відзначається в усьому світі в річницю прийняття Делійської декларації, основною метою якої є заклик до припинення гонки ядерних озброєнь, інформує Ukr.Media.

Делійська декларація була прийнята 29 січня 1985 року в столиці Індії Нью-Делі на нараді глав держав і урядів кількох країн - Індії, Греції, Мексики, Аргентини, Танзанії та Швеції, які стали першими країнами, які підписали цей документ. Саме з моменту прийняття даної декларації, про принципи вільного від ядерної зброї та ненасильницького світу і веде свою історію сьогоднішнє свято.

Необхідно нагадати, що наслідки ядерних вибухів, як для окремої країни, так і для всієї планети катастрофічні. Адже навіть на сьогоднішній день можливості захисту від них досить обмежені, а тих, хто опиниться в епіцентрі вибуху взагалі неможливо врятувати. Радіація завдасть непоправної шкоди, як природі, так і життєдіяльності та здоров'ю людей. Все це може призвести до пожеж і епідемій, голоду та мародерства. Підвищені дози радіації призводять до зростання ракових захворювань у людей, патологій у новонароджених, генетичних мутацій. А в результаті великомасштабної ядерної війни відбудеться кліматична катастрофа, і важко навіть уявити, що де-небудь на Землі вціліє хоч якесь людське співтовариство.

В даний час багато країн світу мають на своєму озброєнні ядерну зброю, але ось її застосування заборонене. Це пов'язано з сумними подіями 1945 року, коли на японські міста Хіросіма і Нагасакі були скинуті дві бомби, що забрали багато життів, а наслідки цих подій відображаються досі. І хоча тоді ядерна зброя вперше і востаннє за всю світову історію використовувалася у військових діях, але всі наступні десятиліття міжнародна дипломатія і військова стратегія держав перебували під сильним впливом планів ведення можливої ядерної війни, які розроблялися. А створення нових видів ядерної зброї залишає питання ядерної загрози для багатьох держав однією з актуальних тем міжнародної дипломатії і сьогодні.

Дві великі світові держави - СРСР і США - ще в 1953 році домовилися про мораторій на випробовування ядерної зброї в атмосфері. Проте Радянський Союз знову почав випробовування в 1961 році, а через рік і США. Тоді в 1963 році комісія ООН з роззброєння підготувала договір щодо заборони ядерних випробувань в атмосфері, космічному просторі і під водою, який підписали понад 100 держав-членів ООН, у тому числі СРСР і США.

У 1968 році був відкритий до підписання ще й договір про нерозповсюдження ядерної зброї (також підготовлений комісією ООН з роззброєння), який забороняє володіти ядерною зброєю у всіх країнах, крім п'яти ядерних держав (Росія, США, Великобританія, КНР, Франція). До середини 1990-х років його ратифікували всі п'ять ядерних держав, а всього підписали 181 держава. У числі 13 країн, які не підписали договір, - Ізраїль, Індія, Пакистан і Бразилія. В 1995 році цей договір був продовжений на невизначений термін.

Але варто також зазначити, що сьогодні режим нерозповсюдження фактично стоїть на межі розвалу. На адресу ядерних держав все частіше лунають закиди у невиконанні зобов'язань по роззброєнню. Наприклад, США вийшли з договору про протиракетну оборону і продовжують розробляти ядерну зброю. Три ядерні країни - Індія, Пакистан та Ізраїль так і не підписали договір про нерозповсюдження, а країни «третього світу» викликають у міжнародного співтовариства все більше побоювань, тим більше, що не можна повністю виключати і можливість придбання ядерної зброї.