Цей фільм — душерозривна драма про відхід з життя найвеличнішої оперної співачки Марії Каллас і, за задумом, драмою насолоджуватися неможливо, але я смакувала кожну хвилину перегляду.
Як я чекала повернення справжньої Анджеліни на екрани! Анджеліни, яку я побачила і полюбила у фільмах «Джіа», «Перерване життя», «Спокуса», «За межею», «Забираючи життя». Нарешті вона отримала складну драматичну роль, гідну її таланту, і впоралася з нею блискуче.
Фільм «Марія» завершує трилогію режисера Пабло Ларраїна, присвячену видатним жінкам XX століття, справжнім іконам свого часу: «Джекі» (2016) — про вдову Джона Кеннеді Жаклін, «Спенсер» (2021) — про Діану Спенсер, принцесу Уельську, та «Марія» (2024) — про видатну оперну співачку Марію Каллас.
Я бачила два попередні фільми. «Джекі» з Наталі Портман у головній ролі спричинив кілька запитань, але загалом сподобався. «Спенсер» я боялася дивитися через Крістен Стюарт, яка грала Діану, мені здавалося, що гіршу акторку на цю роль годі було й шукати, але фільм виявився просто геніальним і Крістен чудово впоралася зі своїм завданням. Тому, очікуючи на «Марію», я була впевнена, що фільм мені сподобається, але не думала, що настільки.
«Марія» — ідеально знята, геніально зрежисована і бездоганно зіграна історія. Це дуже красива стрічка: осінній Париж, інтер'єри квартири Марії, театру, кафе, костюми — все ідеально.
Сюжет. Фільм починається зі смерті, тому у нас немає ніяких ілюзій або надії на хеппі-енд. Ми стаємо свідками останнього тижня в житті Марії Каллас. У неї прогресує складне невиліковне захворювання, через яке вона 5 років тому втратила голос і можливість виступати на сцені. Марія переважно перебуває під впливом дуже сильних ліків. Її життя наповнене спогадами і галюцинаціями. Її найближче оточення — це віддані слуги і улюблені собачки. Вона мріє про повернення на сцену, у глибині душі знаючи, що цього вже не станеться. Флешбеками нам показують її життя: юність, здобуття слави, найтріумфальніші виступи, чоловіки і головний з них — грецький мільярдер Аристотель Онассіс, що розбив їй серце. Марію Каллас називали La Diva — Богиня, саме нею вона і була.
Кілька біографічних моментів у мене спричинили запитання, наприклад сцена, в якій мати продає ще юну Марію фашистам для розваги — ніде не читала подібної інформації. Знаю що Марія мала дуже складні стосунки з матір'ю. Під час Другої світової війни та окупації Греції сім'я голодувала. А мати змушувала юну Марію співати перед німецькими та італійськими солдатами, щоб отримати їжу або гроші. Марія все життя не могла пробачити це матері.
І відвідування нею помираючого Онассіса в лікарні, тут, мені, здається, автор сценарію дав волю фантазії, але вийшло зворушливо. Насправді, Арістотель помер у 1975 році в Парижі. На той момент він був одружений з Джекі Кеннеді. Хоча є свідчення, що Онассіс і Каллас підтримували зв'язок до кінця його життя, більшість біографів погоджуються, що Марія не відвідувала його на смертному одрі в лікарні, оскільки це було б публічним скандалом через присутність сім'ї та дружини.
Марія жила сценою та оперою. «Без сцени немає життя», — говорить вона уявному інтерв'юеру. Безумовно головною причиною її фізичного стану і смерті була хвороба, але мені здається вона померла від горя, від неможливості більше виступати на сцені. Пам'ятаю, в дитинстві моїм улюбленим фільмом був «Анна Павлова». У фіналі, коли Анна тяжко захворіла, лікар давав їй надію на життя, але за умови операції, після якої вона б уже ніколи не змогла танцювати. Вона відмовилася, бо не уявляла свого життя без сцени й балету, і тому померла. Дуже співзвучні історії великої оперної співачки і великої балерини.
Читала багато негативних відгуків: і Джолі, на думку критиків, уже не в найкращій формі, і фільм сповнений біографічних штампів, і співає Джолі огидно. А я вважаю фільм геніальним і вдячна режисеру за те, що він поєднав в одному фільмі два моїх палко улюблених види мистецтва — кіно та оперу. Я з насолодою слухала використані у фільмі фонограми з виступів Марії. Також із задоволенням слухала й Джолі. Їй і не треба було бути ідеальною, адже вона співає в сценах, де Марія вже втратила голос і не може правильно дихати.
Рекомендую до перегляду всім шанувальникам опери і шанувальникам Анджеліни Джолі! Це сумна, але дуже красива історія, яку варто побачити і почути.
