Чому прикмети забороняють вішати рушники на двері

Рушник в будинку — річ незамінна, він і на кухні потрібен, і у ванній. Руки, тіло витирати, посуд. Деякі підбирають колір під інтер'єр, комусь махрові подобаються, комусь — вафельні до душі. Думаю, у всіх рушники є в господарстві, причому різного розміру і призначення, інформує Ukr.Media.

І багато хто, відтоді як дізналися прикмети про рушниками, в них вірять. Тому не вішають їх на двері і не витирають ними підлогу, щоб не притягнути біду в будинок. Може, і не збуваються такі повір'я, але — хто його знає. Краще перестрахуватися, знаєте.

Якщо впав — перевісити

Іноді повісиш рушник сушитися або впустиш, поки передаєш чоловікові, дитині. Буває таке, нехай і рідко. В цьому випадку потрібно відразу ж намагатися його швидше підняти або зловити на льоту, а потім кудись повісити, нехай на кілька секунд.

Прикмета така — рушник впав — чекайте поганих новин або неприємної людини в гості. А навіщо воно нам треба? Якщо перевісити — не збудеться.

Ніколи не мийте підлогу старими рушниками

Так, знаємо, що багато хто використовує старі речі, як ганчірки для підлоги — вони добре вбирають, легко віджимаються, та й викинути іноді шкода.

Шкодувати не потрібно, тому що прикмета погана: мити рушником підлогу — до поганих справ:

• втрати здоров'я;
• втрати близької людини;
• так багатство вимиваєш своїми ж руками.

Краще насадку нову на швабру купити. Її надовго вистачає.

Не вішайте на двері

Вважається з давніх часів, що це теж погана прикмета. Тлумачення у неї неприємні, так як за старих часів білий рушник вішали на вхідні двері, щоб дати зрозуміти, що в цьому будинку нині небіжчик.

Погодьтеся, асоціації так собі. Тому сушіть лише на сушарці, і вдома всім суворо наказуйте на двері після душу не вішати.

Кожному потрібен свій особистий

В родині у кожного повинен бути свій особистий рушник. Купіть комплекти з декількох штук різного кольору, всі запам'ятають свій. Ніхто не буде сперечатися.

Прикмета є — чуже не брати, інакше чоловік з дружиною розлучитися можуть. Зрозуміло, що якщо таке у когось трапляється, ніяк вже не можна звинувачувати, але навіщо посилювати ситуацію?