«З мертвими не можна розмовляти». Це правило роками вбивала в голови своїх клієнтів Джуна — перший і єдиний офіційний екстрасенс Радянського Союзу. І сама ж його порушила, за що поплатилася власним розумом.

У 80-ті вона була суперзіркою. До неї в чергу на прийом стояли партійні боси, генсеки та богема. Байбаков, Райкін, Тальков. Усі хотіли дива, зцілення і трохи містики. Академія наук СРСР під тиском згори навіть взялася досліджувати її феномен. Шукали магію. Звісно, не знайшли.

Жодного потойбіччя там не було. Академік Гуляєв, який керував тими дослідженнями, чітко зафіксував: у Джуни просто феноменальна чутливість рук. Вона відчувала перепад температур у 0,2 градуса. Буквально на дотик знаходила зони запалення в організмі. Гола фізіологія, яка працювала безвідмовно.

Але фізіологія погано продається. Тому навколо неї роками вибудовувався потужний езотеричний бренд.

Звичайна тбіліська офіціантка, яка розносила коктейлі туристам, раптом стала носієм «родового дару». Вона геніально годувала пресу байками. Розповідала про батька, який нібито до дня передбачив власну смерть за столом із друзями. Про те, як його привид прийшов до неї в бар і телепатично наказав лікувати людей. Трапези з привидами, польоти над пагорбами уві сні — ідеальний сторітелінг для тих, хто жадає казки.

Увесь цей красивий містичний фасад завалився в один день 2001 року. Трагічно загинув її єдиний син Вахтанг. Хлопцю було лише 26.

І тут жінка, яка все життя повчала інших триматися подалі від світу мертвих, зламалася. Вона закрилася у своїй квартирі, перетворилася на самітницю і відчайдушно намагалася «воскресити» сина чи хоча б вийти на зв’язок з його душею.

Реальність виявилася жорстокішою за будь-які легенди. Ніяка чутливість рук не рятує від горя. Останні роки життя Джуна провела в глибокій депресії. Те, що фанати вважали її «переходом в інший вимір», було звичайним нервовим зривом.

Вона часто повторювала близьким одну фразу, і в ній уже не було жодного піару. Тільки слова абсолютно розбитої людини: «Мене вже немає серед живих, я просто за інерцією блукаю по Землі».