Манікюр мрії чи небезпечна пастка: правда про гель-лак і його токсичні компоненти

Запитай будь-якого власника салону краси, яка процедура найбільш популярна, і відразу отримаєш відповідь: ось уже понад 10 років на піку популярності гель-лак.

Це видно і без запитань. Спеціалізовані салони на кожному кроці. У мене, наприклад, у пішій доступності їх 7, і в кожному запис мінімум на 2 дні наперед.

Та й не дивно: зручно, красиво, модно. Але "модно" і "корисно" рідко стають синонімами. З усім тим, зайди на сайт будь-якого салону і втомишся читати дифірамби "найідеальнішому покриттю".

Тому пропоную звернутися до більш компетентних, а головне, незалежних джерел — вчених.

Не буду детально зупинятися на етапах підготовки нігтя до покриття та його зняття. Хоча вони, безумовно, заслуговують на увагу, оскільки не тільки стоншують нігтьову пластину, але ще й дуже травматичні. Один невірний рух може пошкодити матрикс. А це мінімум — вертикальні борозенки на нігтях, максимум — тріщини. І якщо борозенки ще можуть зійти в міру відростання нігтя, виліковувати тріщини — історія довга і не завжди результативна.

Але тут усе залежить тільки від рук та професіоналізму майстра. Тоді як про ці 2 моменти майстри манікюру, як правило, не говорять. Навряд чи тому, що не знають.

Гель-лак

Суміш гелю і лаку, який під впливом УФ-випромінювання перетворюється на твердий полімер. Іншими словами — в пластмасу. І добре, якби найбільшою бідою були пластмасові нігті.

Дерматолог Медичної школи Нью-Йоркського університету, доктор Кріс Адіган, попереджає: хоча саме по собі щільне покриття захищає ніготь, при найменшому відшаруванні під ним створюється ідеальне середовище для розмноження бактерій та грибків. Волога, що потрапляє у ці мікропорожнини, не випаровується, що значно підвищує ризик інфекцій. А щільність покриття робить абсолютно неможливим помітити початок патологічного процесу.

Останнім часом набирає обертів глибокий манікюр: нанесення гель-лаку під кутикулу. Кожен салон вважає своїм обов'язком гордовито розмістити фото робіт майстрів з цим хештегом. Тоді як видалення птеригію, який виконує захисну функцію, в рази підвищує ризик занесення інфекції. Мені завжди здавалося, вже хто-хто, а спеціалісти це повинні добре знати.

Але і це ще не все.

У деяких, особливо старих або дешевих марках гель-лаків, може бути присутнє "токсичне тріо": дибутилфталат, толуол і формальдегід. Хоча ризик значного системного впливу через нігті є предметом дискусій, ці речовини визнані потенційно шкідливими. Дибутилфталат пов'язують із порушеннями ендокринної системи, толуол при високих концентраціях може впливати на нервову систему та внутрішні органи, а формальдегід є відомим алергеном і канцерогеном. Саме тому багато сучасних брендів маркують свою продукцію як "3-free" або "5-free", вказуючи на відсутність цих компонентів.

Але і альтернативні варіанти, які намагаються використовувати деякі виробники, теж не вітаміни.

Наприклад, трифенілфосфат, який може порушувати роботу ендокринної системи, або бутильований гідроксіанізол (BHA). Останній, хоч і використовується як консервант, класифікується деякими організаціями як "можливий канцероген для людини" на основі досліджень на тваринах при високих дозах.

Вченими Університету Дюка, штат Північна Кароліна, спільно зі спеціалістами Організації із захисту навколишнього середовища (EWG), в ході лабораторних досліджень було виявлено трифенілфосфат у відібраних зразках гель-лаку. Причому багато з них належали відомим брендам і не відносилися до розряду дешевих.

Лампа

Кожен виробник чітко регламентує і час сушки своєї марки гель-лаку, і довжину хвилі UVA. Насправді ж салони оснащуються якоюсь однією маркою лампи, тим самим порушуючи технологію. Справа не тільки в тому, що в результаті покриття стає занадто твердим і зняти його, не завдавши шкоди нігтю, вельми проблематично.

Неправильна сушка — це цілий букет проблем для нігтьової пластини:

• надмірне висушування, а як наслідок, ламкість і розшарування.
• відшарування від ложа, а значить, ризик приєднання інфекції.
• підвищена чутливість, що саме по собі вже неприємно і створює масу проблем, починаючи з умивання, закінчуючи приготуванням їжі.

Побутує думка, що більш безпечними, порівняно з УФ-лампами, є світлодіодні (LED). Насправді і ті, і інші — джерела ультрафіолетових променів типу А (UVA). Хоча інтенсивність випромінювання лампи значно нижча за сонячне, дерматологи застерігають: вплив UVA має накопичувальний ефект. Кожен сеанс манікюру додає свою частку опромінення, що з часом може призвести до негативних наслідків для шкіри.

Якщо говорити про ризик пошкодження структури ДНК і розвитку злоякісних клітин, він, хоч і присутній, але вкрай невеликий. У цьому плані ми більше шкоди собі завдаємо, відвідуючи солярій і не захищаючись від прямих сонячних променів на вулиці.

Але ось пігментації та фотостаріння шкіри рук ніхто не скасовував. Саме тому дерматологи радять любителькам гель-лаку користуватися спеціальними рукавичками без пальців. Якщо ж їх немає, варто за 20-30 хвилин до процедури нанести на шкіру рук сонцезахисний крем широкого спектра дії з високим SPF. Це ефективний спосіб зменшити дозу УФ-випромінювання. У будь-якому випадку, на мій погляд, варто заморочитися.

Краса вимагає праці і грамотного підходу, але жодним чином не жертв. Особливо, якщо на кону здоров'я.