Причому найменше від цього дрес-коду страждають чоловіки. Їх, здається, навіть жаліють — дозволяють прийти на весілля просто в належному вигляді: біла сорочка і чорні штани або костюм універсального, пристойного кольору. А от подруги-дівчата нареченої часто стають об'єктами "розплати"...
Коли я отримую запрошення на весілля з обов'язковими вимогами щодо одягу за примхою нареченої, мені простіше відмовитися від участі, ніж підбирати наряд за чужим замовленням. Тому що...
...ці речі, скоріш за все, просто залишаться в шафі
...безкорисним мотлохом. Не розумію, чому не можна прийти на чиєсь весілля просто в сукні-футлярі, наприклад. Таку сукню потім можна одягати кудись ще. Серйозно! Світ уже давно вимагає свідомого споживання, а тут наречені зі своїм "обов'язково сукня до підлоги, вся в пайєтках, щоб усі мої подружки сяяли та блищали".
...ці речі можуть не відповідати моїм уявленням про красу
...особливо дратує модна традиція змушувати всіх подружок надягати одяг певного кольору. І справа не в тому, щоб просто бути, скажімо, умовно блакитними — ні! Обов'язково на два тони темніше, ніж незабудка на світанку. І не забудьте надіслати мені фото наряду в гарній якості при полуденному сонці, щоб я переконалася, що ви всі на фотографіях будете абсолютно однакові.
Ось тільки ці наречені, здається, забувають, що десь за кордоном ця традиція передбачає, що саме наречена має турбуватися про вибір тканини, пошук кравця для гостей і оплату всіх витрат на свою примху.
Також чомусь мало кого з наречених хвилює, що обраний колір може не підходити кожній з її подружок. Або фасон суконь, наприклад, підкреслить усі недоліки фігури гостя. Звичайно, головною красунею на весіллі має бути наречена, але це ще не означає, що її гості повинні мовчки одягати те, що їм абсолютно не подобається і не йде...
...ці речі може бути дуже складно знайти
Одного разу мене з подругою запросили на весілля. Усім було сказано прийти у кольорі Tiffany. Ви навіть не уявляєте, як важко було знайти хоч щось такого кольору, коли в моді були фуксія та фіолетовий.
У результаті ми переглянули купу різних варіантів у відтінках "ні, не такий зелений", "а це вже зовсім якийсь блакитний", "краще світліше", "ні, на один тон темніше". І нарешті знайшли наряд, що точно відповідав вимогам господині вечора. Але тут виявилося, що й цей образ наречена не схвалює, бо вона хоче бачити всіх обов'язково в сукнях такого відтінку. Саме в сукнях!
...у цих речах може бути некомфортно
Завжди має бути можливість скоригувати наряд в останній момент. Наприклад, ми готувалися йти на весілля на початку травня. За два місяці до того отримали побажання нареченої: і дівчата, і хлопці — у костюмах. Штани, сорочки і обов'язково жакети. У березні це здавалося нормально: немає вимог щодо кольору, костюми завжди потрібні в гардеробі, та й на початку травня зазвичай прохолодно. Кинули пальто на костюм — і вперед, вітати молодят. Стильно, зручно, комфортно.
Тільки той травень виявився аномальним і порадував спекою понад +30 градусів. Ходити в тих самих костюмах під палаючим сонцем і демонструвати радісну усмішку на фото було справжнім випробуванням. Здавалося б… чому господиня свята не проявила гостинність? Ну, будуть ваші гості на фото в різному одязі — що в цьому страшного? Зате на знімках вони справді будуть зі щирою радістю, а не з натягнутою гримасою людини, яку поставили в пустелі в шубі й попросили посміхатися.
Наречена вперлася. Це ж її свято! Вона вже намріяла, які фотографії мають у неї залишитися після весілля! А я після того свята подумала: "До біса воно, і святкуйте самі в якому хочете одягу. Хоч у сукнях до підлоги, хоч у бікіні з сомбреро. А я хочу ходити на весілля до адекватних людей. Тих, хто радіє своїм гостям незалежно від фасону та кольору їхнього наряду".
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!