Особливості приготування рису для отримання максимальної користі для здоров'я

Рис — одна з найпопулярніших круп, яка є вдома практично у всіх. Однак навіть такий зрозумілий продукт може нести організму як користь, так і шкоду — залежно від способу приготування. Почнемо з того, що білий рис до списку здорових продуктів взагалі не потрапляє: він містить велику кількість вуглеводів, крохмалю, а користі для організму практично ніякої не несе. А ось бурий рис — справжнє джерело вітамінів і мінералів. Оскільки при його обробці (яка практично відсутня) не руйнується оболонка зерна, бурий рис багатий клітковиною. Вона необхідна для підтримання здоров'я шлунково-кишкового тракту, а також сприяє довгому відчуттю насичення, знижуючи ризик переїдання, інформує Ukr.Media.

Рис багате джерело вітамінів. Вітаміни групи B зміцнюють серцево-судинну і нервові системи, стимулюють роботу мозку і підвищують концентрацію, а вітамін К — зміцнює кістки, сполучні тканини і стінки судин, перешкоджаючи їх кальцифікації. Рис — відмінний натуральний детокс-засіб: він очищає організм і виводить всі шлаки і токсини.

Багатий антиоксидантний склад рису захищає клітини організму від пошкодження вільними радикалами, запобігає розвитку запальних процесів, уповільнює процеси старіння, запобігає появі зморшок і захищає шкіру від згубного впливу ультрафіолетових променів (за умови, що ви використовуєте SPF). Крім того, активні речовини в складі рису зміцнюють волосся, дарують їм силу і блиск.

При всьому достатку корисних властивостей, у рису є один недолік — високий вміст крохмалю, який може стати причиною стрибків глюкози в крові і набору ваги. Щоб цього не сталося, після варіння важливо дати рису повністю охолонути (краще навіть зварити його з вечора і потримати ніч в холодильнику).

У крупі міститься так званий «стійкий» крохмаль, який остаточно набуває свою «стійкість» після повного охолодження. Простіше кажучи, в процесі термічної обробки (варіння або тушкування) крохмаль, що міститься в рисі, змінює свою структуру. Після повного охолодження крохмаль стає "стійким", тобто набуває здатність дійти до товстого кишечника, не будучи повністю розчиненим шлунковим соком.

"Стійкий" крохмаль виконує функцію пребіотика — він живить корисні бактерії вашого мікробіома кишечника, забезпечуючи їх сприятливим середовищем для існування. В результаті ми отримуємо контроль цукру в крові, чисту шкіру, контроль голоду і різке зменшення ризику переїдання.