Дієтологи спростували 6 популярних міфів про рослинні олії

Розповімо найбільш популярні міфи про рослинну олію, які ми розібрали для вас, інформує Ukr.Media.

Рослинні олії корисніші тваринних жирів. Останні краще виключити з раціону

Тваринні жири обов'язково мають бути присутніми в раціоні. Вони потрібні нашому організму, зокрема, для синтезу стероїдних гормонів, до яких відносяться також і статеві гормони. Тваринні жири і холестерин входять в структуру клітинних мембран організму. Вони необхідні для засвоєння жиророзчинних вітамінів. Небажані властивості насичених жирів починають проявлятися при надмірному їх споживанні. Регулярний надлишок тваринних жирів загрожує підвищенням рівня холестерину, порушенням ліпідного обміну і розвитком атеросклерозу.

Серед всіх жирів в раціоні (норма — 60-80 г в день) дві третини повинні складати тваринні жири, а одну третину — рослинні.

Краще вибирати нерафіновані рослинні олії. Рафіновані марні

В процесі рафінування, звичайно, втрачається частина вітамінів в олії. Однак поліненасичені і мононенасичені жирні кислоти залишаються майже в незмінній кількості. А цим сполукам відводиться значна роль в профілактиці багатьох захворювань, у тому числі і серцево-судинних. Тож рафіновані олії теж корисні. До того ж вони підходять для смаження. У неочищеній нерафінованій олії присутні фрагменти рослинних волокон, вільні амінокислоти, фосфоліпіди, які при нагріванні можуть утворювати дим. Крім диму, відбувається піноутворення, що робить нерафіновану рослинну олію непридатною для вживання. Тому нерафіновані рослинні олії додаємо в салати, а на рафінованих обсмажуємо продукти.

Смажити на рослинній олії шкідливо, бо утворюються канцерогени

Не зовсім так. Можна додавати невелику кількість олії для смаження. І не готувати на ньому повторно, не нагрівати кілька разів. Чим вища у олії так звана точка димлення (температура, при якій олія починає горіти), тим менше шкідливих речовин буде утворюватися при нагріванні. Наприклад, для смаження підходить рафінована соняшникова або соєва олія, кокосова. А ще можна використовувати спеціальні кулінарні жири.

Краще вибирати оливкову, лляну, гарбузову, кунжутну та інші екзотичні олії, ніж дешеву соняшникову

Недорога соняшникова олія нічим не поступається своїм дорогим екзотичним «побратимам», а в чомусь їх перевершує. Соняшникова олія — лідер за вмістом вітаміну Е. Його там більше, ніж в оливковій олії. А вітамін Е — це визнаний вітамін молодості і краси, що володіє антиоксидантними властивостями. У соняшниковій олії (як і в інших оліях, які виробляються з рослин північних широт — гарбузова, лляна, конопляна), багато поліненасичених жирних кислот. В оливковій олії переважає мононенасичена олеїнова жирна кислота омега-9. Взагалі, чим південніший регіон, тим більше насичених жирних кислот присутні в рослинних оліях, які виробляються з місцевої сировини. Цим обумовлена їх консистенція. Наприклад, тропічні олії, такі як кокосова, масло какао, пальмова, при температурі близько 20 градусів мають тверду консистенцію. Кокосова олія широко використовується в кулінарії. Але її біологічна цінність набагато нижча через малий вміст ненасичених жирних кислот, ніж у рослинних олій з північних регіонів, включаючи соняшникову, лляну та інші. Але, з іншого боку, кокосова олія — багате джерело жирних кислот з середньою довжиною ланцюга, які внаслідок прискореного метаболізму практично не відкладаються в жирову тканину, що грає важливу роль в лікуванні і профілактиці ожиріння. Кокосова олія входить в рецептурний склад продуктів дитячого харчування і лікувальних продуктів для людей, які не засвоюють довголанцюгові жирні кислоти.

Щоб урізноманітнити раціон, варто включати в нього різні види олій.

Різні види олій краще не змішувати в стравах

Якраз навпаки: в салат можна додавати навіть різні олії, щоб отримати максимум корисних речовин. Наприклад, лляна олія — визнаний лідер за вмістом альфа-ліноленової жирної кислоти, однієї з омега-3 жирних кислот, які необхідні для профілактики серцево-судинних захворювань. Це єдина рослинна олія, в якій вміст омега-3 наближається до жирів риби. Гарбузова олія, крім поліненасичених жирних кислот, багата широким спектром каротиноїдів. Завдяки чому вона використовується у виробництві біологічно активних добавок, лікуванні і профілактиці захворювань печінки, жовчовивідних шляхів, при порушенні обміну холестерину.

Конопляна олія відрізняється тим, що в її складі є унікальний жирнокислотний комплекс, що включає цінні гамма-ліноленову, стеаридонікову і арахідонову кислоти, що дозволяє застосовувати її як біологічно активну добавку до їжі. Кунжутна олія, крім все тих же поліненасичених жирних кислот, містить антиоксидант сезамін, що доповнює антиоксидантні властивості вітаміну Е, що сприяє запобіганню передчасного старіння.

Тому має сенс іноді додавати чайну ложку суміші олій у свою порцію салату, або чергувати їх.

Рослинні олії фігурі не шкодять

Це дуже небезпечний міф. Калорійність рослинних олій навіть вища, ніж в олій тваринного походження. Різниця — близько 100 ккал. Якщо олії тваринного походження мають калорійність 700-800 ккал, то у рослинних може досягати 890-900 ккал. Тому для додавання в страви рослинні олії треба вимірювати чайними ложками.