Не братимуся уточнювати конкретну батьківщину цієї страви, бо за пальму першості в цьому питанні й без мене точаться запеклі бої. На авторство претендують греки, сирійці, турки, євреї та ще безліч народів.
Але це їхні проблеми! Нам з вами важливо, що це смачно і дуже корисно, тому що готується ця страва з нуту (турецького гороху), а в ньому — ну дуже багато всього корисного:
Вітаміни (В6, В5, В2, В1, В9), мікроелементи (селен, цинк, мідь, фосфор, марганець, магній, калій, кальцій). Ледь не вся таблиця Менделєєва! Тому любителі хумусу буквально приречені на чудове самопочуття та активну роботу мозку!
А ще регулярне споживання хумусу сприяє покращенню стану шкіри — якраз те, що нам, дівчатам, потрібно!
Щоправда, їсти треба потроху — аж надто калорійна страва! Зате моїм хлопцям ситність хумусу дуже подобається!
Але найголовніше: хумус — це смачно! Тож готуймо!
Інгредієнти:
- нут — 300 г;
- кунжут — 100 г;
- часник — 1 зубчик;
- оливкова олія — 40 мл;
- сік лимона — 3 ст. л.;
- молота зіра — ¼ ч.л.;
- коріандр — 1 ч.л.;
- сіль — за смаком.
Приготування:
Я зазвичай заливаю нут холодною водою і залишаю на ніч. Води повинно бути щонайменше у двічі більше нуту, щоб він зміг набрякнути. Після таких водних процедур нут набрякає і збільшується майже вдвічі.
Далі заливаю водою і ставлю варитися на 2-2,5 години. Варю під кришкою на середньому вогні, доливаючи воду в міру википання.
Поки нут вариться, готую кунжутну пасту. На батьківщині страви її називають тахіні:
Постійно помішуючи, обсмажую кунжут на сухій сковорідці до красивого золотистого кольору. Пересипаю в блендер, додаю 1 великий зубок часнику, пропущений через прес, та оливкову олію (≈ 2-3 ст. л.). Збиваю до однорідної консистенції. Якщо не хочете морочитися з пастою — її можна купити вже готову в магазині та додати часник.
Готовий нут викладаю в блендер, а воду, в якій він варився, не виливаю: вона знадобиться для приготування.
До нуту додаю кунжутну пасту та сік лимона (3 ст. л.). Подрібнюю до однорідності, поступово додаючи відвар, у якому варився нут. Доводжу до потрібної мені консистенції.
Щоб хумус був світлим і кремовим, як у ресторані, під час збивання я додаю 2 ложки крижаної води.
Наприкінці додаю за смаком сіль та зіру. Для прикраси можна посипати паприкою.
Хлопці мої із задоволенням їдять його як гарнір. А я обожнюю хумус для дрібних перекусів. Дуже ситно і смачно: кілька маленьких ложечок зі свіжим хлібом — смакота!
