Відомо, що при змішуванні простих мінеральних добрив необхідно дотримуватися певних правил. Це ж відноситься і до золи як до добрива, інформує Ukr.Media.
Не можна розкидати золу на насіння, що проростає. Вона, насамперед, повинна вступати в контакт з корінням. Зола допомагає вирощувати більш сильні рослини.
Заздалегідь змішувати попіл з добривами не можна. Тільки безпосередньо перед внесенням у ґрунт можна (та і то небажано) змішувати його з калійною селітрою, сечовиною, хлористим калієм. Не можна змішувати або поєднувати внесення золи та аміачної селітри, амофосу, нітрофоски, сульфату амонію і багатих азотом органічних добрив — гною, пташиного посліду тощо, бо при цьому збільшуються втрати азоту.
Бажано не змішувати попіл і фосфорні добрива (кісткове борошно, суперфосфат, фосфоритне борошно) у зв'язку з тим, що знижується доступність фосфору для рослин.
Вищесказане стосується внесення добрив під обробіток ґрунту. Найлегше це зробити на легких ґрунтах, де зола вноситься навесні, а інші добрива — восени. В інших випадках золу слід вносити окремо від інших добрив.
При літній підгодівлі в рідкому вигляді від цих правил можна відступати, бо кількість добрив тут невелика і вони швидко засвоюються рослинами.
Не можна застосовувати золу на нещодавно вапнованих ґрунтах, бо збільшується вміст кальцію в ґрунті, а при його надлишку у рослин можуть проявлятися ознаки недостатності бору, заліза, магнію, марганцю, міді, цинку, хоча ці мікроелементи містяться в попелі. Якщо ж зола багата калієм, то можуть проявлятися ознаки недостатності кальцію і навпаки.
Оскільки зола необхідна постійно (її ніколи не буває багато), доцільно на ділянці обладнати постійне вогнище (в крайньому разі, спалювати на металевому аркуші, але не на ґрунті). Але краще всього спалювати рослинні залишки в металевій бочці. Це дуже зручно. Можна зменшувати полум'я, не потрібно настільки жорсткого контролю за вогнем. Надійно прикривши бочку металевим листом, можна добитися повного перегорання спалюваного матеріалу.
Зола гігроскопічна (добре вбирає вологу з повітря), а необхідні рослинам елементи, що містяться в ній (в першу чергу калій), легко вимиваються. Тому зберігати її треба в сухому місці в щільно закритій тарі.
Зола як добриво застосовується з глибокої давнини. "Ґрунт живити гноєм жирним, а також брудний сипати попіл поверх виснаженого поля", — так у "Поемі про землеробство" (36 — 29 рр. до н. е.) римський поет Вергілій Марон Публій радив підвищувати родючу силу землі.
У селах, де основним паливом були дрова та інші рослинні енергоносії, золу ретельно збирали та вносили під рослини при посіві або у вигляді підживлень. Не варто нехтувати нею і зараз.
