Ягода диня є однорічною рослиною з повзучим стеблом завдовжки від 1,5 до 3 м із великими, цільними, серцеподібними пальчатолапчастими листками, що складаються з п'яти часток. Квітки у дині світло-жовті, одностатеві. На кожній рослині може утворитися від 2 до 8 запашних плодів. Зелена, світло-коричнева, жовта або біла, часто із зеленими смугами диня може мати циліндричну, сплюснуту або округлу форму. М'якоть у дині біла, зеленувата, помаранчева або жовта. Вегетаційний період рослини триває від 2,5 місяців до півроку.
Хитрість перша: посадка
Вирощують дині на відкритих, сонячних, захищених від вітру ділянках. На південній стороні дині краще визрівають і рідше уражаються захворюваннями. Ґрунт цим баштанним рослинам потрібен слаболужний або нейтральний: диня може знести посуху та засолення ґрунту, проте в ґрунті кислої реакції вона росте погано. Готують ділянку під дині з осені: землю перекопують із перегноєм (компостом) і суперфосфатом. Навесні, в першій половині травня, ділянку вирівнюють і проводять посів в одну ямку 2-3 насінин на глибину 3-4 см. Відстань між ямками витримують від 1 м до 1,2 м, інформує Ukr.Media.
Щоб сходи не загинули від поворотних заморозків, кожну ямку потрібно накрити літровою пластиковою пляшкою, відрізавши у неї дно. Потім пляшки високо підсапують піском, а ямку поливають через шийку водою температури 45-50 ºC. Після цього літрову пляшку накривають п'ятилітровою пластиковою посудиною з відрізаним дном. У результаті у вас вийде конструкція, що добре зберігає тепло. Щойно у сходів розвинеться перший справжній листок, посіви проріджують, залишаючи в кожній ямці один найміцніший сіянець. Проріджені сходи поливають і накривають тільки п'ятилітровою посудиною, яку можна буде зовсім прибрати в другій половині червня.
Хитрість друга: багато сонця
Найкраще дині, як і інші гарбузові рослини, розвиваються на легкому піщаному ґрунті, але найважливіше для цієї культури — кількість сонячного тепла та світла, тому поруч із баштаном не має бути ні дерев, ні кущів, що затуляють ділянку від сонця. Але коли почнуть дозрівати плоди, їх у післяполуденні години потрібно затінювати, щоб вони не зварилися. Накривати диньки можна лопухами або газетами.
Хитрість третя: захист від гнилі
Баштанні культури часто вражаються грибковими інфекціями, від яких гниють і плоди, і пагони. Щоб цього не відбувалося, під кожен плід потрібно покласти шматок дошки або шиферу, щоб він не стикався з землею. А кореневу шийку кожного куща потрібно засипати 2-3 жменями піску.
Хитрість четверта: полив
Коріння баштанних культур зазвичай глибоко йде в землю, що у спекотних кліматичних умовах дозволяє рослинам добувати собі вологу з глибоких шарів землі. Якщо ж ви вирощуєте дині в прохолодному регіоні, де ґрунтові води часто залягають близько до поверхні, дуже важливо змусити коріння динь розростатися в горизонтальній площині. Тому воду при поливі баштану ллють не під корінь, а в пророблені між рядами канавки. Зволожувати ґрунт на динячих грядках потрібно тільки в сильну та затяжну спеку. На наступний після поливання день ґрунт на баштані потрібно розпушити й замульчувати, щоб запобігти утворенню кірки.
Хитрість п'ята: формування куща
Якщо літо у вашій місцевості коротке й не дуже спекотне, то всі плоди, що зав'язалися на кущі, навряд чи встигнуть визріти. Тому доцільно залишити на кожній рослині не більше 6 плодів, а решту видалити, щоб кущ даремно не витрачав на них живлення і сили. Основне гудиння потрібно обрізати над 5-6-им листком.
При дотриманні цих нескладних умов ви зможете зібрати урожай динь у кінці літа або на початку вересня.
