Живцювання: ефективний спосіб розмноження винограду

Живцювання — поширений і доступний спосіб розмноження винограду в домашніх умовах. У цій статті ми розповімо про найпопулярнішу техніку вирощування саджанців винограду з живця. Виноград добре розмножується живцями, адже здатний утворювати коріння на зелених і здерев'янілих пагонах, з яких і заготовляються посадочні живці (чубуки). Навесні з них можна виростити молодий саджанець винограду, інформує Ukr.Media.

Заготівля живців винограду

Живці винограду заготовляють восени, під час обрізування кущів. При цьому відбирають добре розвинені і зрілі пагони діаметром від 6 до 10 мм. Більш товсті брати не варто — це жируючі пагони, які навряд чи приживуться.

Ознаки якісного живця:

• товщина не менше 6 мм;
• твердий, потріскує при згинанні;
• кора світло — або темно-коричневого кольору (на ній не повинно бути ніяких сіро-бурих або темно-коричневих плям);
• лоза на зрізі зеленого кольору (коричневий колір вказує на підмерзання втечі);
• відсутні механічні пошкодження.

Живці нарізають довжиною 30-40 см (на них повинно бути від 2 до 4 очок).

При заготівлі живців різних сортів не забудьте підписати їх.

Зберігання живців винограду

Зрізані живці винограду очищають від пасинків, листя, вусів, складають у пучки і пов'язують м'яким дротом або мотузкою. Заготовлені чубуки зберігають у підвалі (у вологому піску) або у спеціально викопаній в саду траншеї глибиною 50 см і довжиною, рівній довжині живців.

Викопують траншею на піднесеному місці далеко від залягання ґрунтових вод. На дно насипають зернистий пісок шаром 10 см. Потім живці укладають горизонтально і наверх насипають шар ґрунту завтовшки близько 40 см. При настанні морозів траншею присипають сухим листям, тирсою, соломою або торфом і зверху вкривають поліетиленовою плівкою.

В обох варіантах у місці зберігання живців температура повітря не повинна перевищувати 4°С.

Живці можна зберігати і вдома на дверцятах холодильника. Тільки їх потрібно попередньо протягом 1-2 діб вимочити у воді і покласти в невеличкий поліетиленовий пакет. Вода повинна бути кімнатної температури.

Підготовка живців винограду до посадки

В кінці січня — на початку лютого живці винограду дістають із сховища, промивають у слабкому розчині марганцівки і поміщають у воду кімнатної температури на 1-2 доби. Після чого зрізи живців освіжають продезінфікованим гострим ножем, поки деревина не стане світло-зеленою. На кожному живцю залишають 2 верхніх вічка, інші видаляють. А в нижній частині чубука ножем роблять двостороннє борознування. Після чого зрізи і борозенки змащують Корневіном.

Борознування живців винограду — агрозахід, який спрямований на стимулювання процесів коренеутворення. Виконують його так: залізним гребінцем, пилкою або гострим кінцем ножа роблять невеликі поздовжні надрізи кори в нижній частині живців. У цих місцях з'являється ранова тканина, яка прискорює процес утворення і розвитку придаткових коренів.

Після чого живці піддають кільчуванню (це прийом, при якому нижні частини живців містять в теплі, а верхні — в холоді). Для цього живці поміщають у поліетиленові мішки, скляні або пластикові банки, заповнені вологою тирсою, і ставлять на радіатор опалення. Під час кільчування періодично зволожуйте тирсу і частіше відкривайте кватирку, щоб верхні бруньки на живцях не прокинулися раніше часу.

Через 17-20 днів на нижніх кінцях живців утворюється калус (наплив сіро-білого кольору) з точковими горбиками (зачатки коренів) або вже з корінням завдовжки від 2 до 7 см. А з двох верхніх бруньок виростають зелені пагони довжиною 2-5 ми. Так виглядають чубуки винограду, готові до посадки в ґрунт.

Посадка живців винограду

Після утворення коренів живці винограду акуратно садять в картонні або пластикові стаканчики висотою 20-25 см і діаметром 8-10 см. Для цього в ємність насипають ґрунтову суміш шаром 4-5 см, злегка ущільнюють її, ставлять туди держак, засипають живильним ґрунтом і поливають. Вода для поливу живців винограду повинна бути теплою, але не гарячою.

Ґрунтосуміш для чубуків винограду найкраще приготувати з 1 частини дернового або лісового родючого ґрунту, 1 частини торфу і 1 частини грубозернистого піску (з частинками розміром від пшона до гороху). Також досить ефективна суміш з 1 частини родючого структурного ґрунту, 1 частини грубозернистого піску і 1 частини просіяної деревної тирси.

В живці з одним очком поживних речовин недостатньо, тому його поміщають у невелику ємність з родючим і вологим ґрунтом, накривають поліетиленом і ставлять в тепле, добре освітлюване місце.

Стаканчики з живцями залишають в приміщенні з температурою 22-25°C поблизу південних вікон. В міру підсихання ґрунту (приблизно раз на тиждень) рослини поливають теплою водою, а при появі 3-4 листочків — підгодовують комплексним добривом з мікроелементами: його розчиняють у воді (за інструкцією) і поливають з розрахунку 1 ст. л. на кожну ємність.

На одній рослині, вирощеній із живця, залишають 1-2 втечі. А решта — видаляють за мірою їх появи. На постійне місце підрослі саджанці винограду висаджують в кінці травня — на початку червня. За 5-7 днів до висадки їх загартовують.

Саджанці винограду, одержані з живців, починають давати урожай на третій рік, а при дуже вмілому догляді — навіть на другий.