Як вчасно виявити, що виноград захворів на оїдіум і вилікувати його

Одне із найбільш шкідливих захворювань винограду — оїдіум, або борошниста роса. Як зрозуміти, що на вашому винограднику з'явився саме він? Чи можна якось запобігти розвитку захворювання? Як його вилікувати?

Оїдіум — один із видів справжньої борошнистої роси зі специфічним збудником, який вражає лише виноград. У позаминулому столітті хворобу випадково занесли на наш континент із Північної Америки, що призвело до масового ураження європейських, особливо французьких, виноградників. Зараз оїдіум трапляється у всіх регіонах, де вирощують лозу, інформує Ukr.Media.

Як виникає оїдіум

Збудник хвороби найбільш активно розвивається за високої температури і низької вологості повітря. У спекотну погоду за температури 25-35° С рослини трохи в'януть, і патоген легко потрапляє до клітин, що знаходяться на поверхні листя і пагонів. Спори переносяться з рослини на рослину вітром, і хвороба швидко поширюється плантацією.

Зазвичай збудник переживає зиму між лусочками бруньок, а також на поверхні лози і у опалому листі. Сильні морози (-20-24° С) частіше згубні для зимової стадії, але, за певною інформацією, грибок зберігає життєздатність і за -30° С. Навесні під час пробудження і зростання бруньок відбувається зараження молодих листочків і пагонів, надалі спори переносяться на здорові частини рослин.

Інкубаційний період залежно від температури триває від 7 до 14 днів, розвиток збудника хвороби починається за 5° С, але активніше це відбувається за 20° С.

Сорти винограду, стійкі до оїдіуму

Сортів, абсолютно стійких до оїдіуму, немає, але встановлені сорти, які менше страждають на цю хворобу. У межах роду Vitis (Виноград) дуже сприйнятливі виноград культурний і виноград амурський, американські види відрізняються високою стійкістю до оїдіуму. Серед європейсько-азіатських сортів найбільш часто схильний до захворювання виноград східного походження, більшість західно-європейських сортів відносно стійкі до оїдіуму.

Із зареєстрованих сортів, рекомендованих для використання у любительських садах на всій території країни, підвищена стійкість до хвороб відзначена у таких: Аромат літа, Амурський прорив, Карагай, Коктейль, Місячний, Люсі червона, Ніжність, Пам'ять Домбковской, Переможець, Ювілейний.

Серед сортів, призначених для промислового оброблення, відносно високою стійкістю до оїдіуму відрізняються столові сорти: Ляна, Осінній чорний, Фрумоаса Албе; універсальні — Дойна, Зала Дендь; технічні — Біанка, Рубіновий Магарача.

Як захистити виноград від оїдіуму

Запобігти розвитку оїдіуму можна агротехнічними методами. Вирощуйте і формуйте виноградну рослину без загущення крони, створюйте оптимальні умови для її провітрювання та освітлення.

Проводьте профілактичні обробки після збору врожаю, перед укриттям на зиму та настанням весни. Обираючи сорти, звертайте увагу на стійкість до хвороб, бажано при цьому користуватися авторитетними джерелами, а для аматорських сортів — тривалим досвідом виноградарів.

Слід зауважити, що нові сорти селекціонерів-любителів, які з'являються у великій кількості, не проходять професійний відбір, і їхня сприйнятливість до хвороб може залежати від певних умов вирощування.

Ознаки оїдіуму на винограді

Оїдіум, або справжню борошнисту росу відрізняють за такими ознаками. На листі, переважно на верхній стороні, а пізніше і на нижній, з'являється білий борошнистий наліт, потім він стає сіруватим. При сильному ураженні листя жовтіє, відмирає, але залишається на лозі. У результаті скорочення активної поверхні листя рослина розслабляється.

На пагонах помітний білий борошнистий наліт, а під час сильного ураження — темні плями. Пагони зростають і дерев'яніють нерівномірно, взимку дуже страждають від морозів, навесні відстають у зростанні, на них з'являється кучеряве листя.

Уражені суцвіття вкриваються білим борошнистим нальотом, не розвиваються, засихають і опадають.

Ознаки ураження ягід залежать від ступеня їхньої стиглості. Молоді ягоди завбільшки з горошину з низьким вмістом цукру найбільш схильні до зараження. Вони швидко вкриваються борошнистим нальотом і засихають. Якщо збудник потрапив у ягоду, яка продовжує зростання, у більш пізні терміни, він ушкоджує епідерміс, і ягода деформується. У результаті можна виявити характерний симптом оїдіуму — шкірка розтріскується і оголюється насіння.

Пошкоджені ягоди атакують збудники інших хвороб, розвиваються різні види гнилей (сіра, мокра). У період достигання на ягодах можуть з'являтися і інші ознаки хвороби: темні плями під шкіркою, сітчастий малюнок.

За появи ознак захворювання потрібно терміново провести обробку рослин. Для цього існують як хімічні, так і біологічні препарати. Особливу увагу потрібно приділяти рослинам, які постраждали від хвороби у попередньому сезоні. Обов'язково проведіть профілактичні обприскування восени і навесні.

Обробка винограду від оїдіуму

Ще у XIX столітті завдяки відкриттю фунгіцидних властивостей сірки вдалося зупинити масове поширення оїдіуму. Було виявлено, що сірка, яка поглинається збудником хвороби, стає токсичною для нього, у його клітинах порушуються найважливіші життєві процеси, у результаті він відмирає.

Найбільш ефективна сірка дуже тонкого помелу. Обробку потрібно проводити за температури вищої за 18-20° С, коли речовина переходить у пароподібну форму. Під час розпилювання потрібно домогтися того, щоб сірка потрапила всередину куща і вкрила зелені його частини. Не можна обробляти рослини у сильну спеку, це призводить до опіків.

Хімічні засоби від оїдіуму

Сучасний препарат на основі сірки, дозволений для застосування на дачних і присадибних ділянках — Тіовіт Джет. Для приготування робочого розчину розводять 30-50 г на 10 л води. Отриманою однорідною суспензією обприскують рослини у період вегетації. Робочого розчину достатньо для обробки 100 кв. м насаджень. Можна проводити до 4-6 обробок на сезон. Термін очікування (період від останньої обробки до збирання врожаю) 1 день.

Популярний фунгіцид контактної дії на основі міді — Абіга-Пік працює не лише проти оїдіуму, але і проти інших хвороб винограду (мілдью, антракноз), його корисно застосовувати для весняної профілактичної обробки рослин. Робочий розчин готують із 40 г препарату, розводячи його у 10 л води. Цього розчину вистачає на 100 кв. м виноградника. Можна проводити до 6 обробок на сезон, але переважно у першій половині вегетації або після збирання врожаю. Термін очікування 30 днів.

Ефективний препарат проти кількох хвороб винограду, що поєднує у собі дві діючі речовини з класу триазолів — Медея. Він застосовується проти оїдіуму, чорної гнилі, чорної плямистості, сірої гнилі. Препарат має лікувальну, захисну, іммунізуючу дію, швидко потрапляє до інфікованого місця, пригнічує розвиток патогена, перешкоджає подальшому поширенню хвороби і вторинному зараженню рослин. Його можна використовувати навіть після появи ознак хвороби, якщо упущені терміни профілактичних обробок.

Також його корисно застосовувати для попередження розвитку оїдіуму. Робочий розчин готують із 10 мл препарату на 10 л води. Засобу достатньо для обприскування 100 кв. м виноградника. Першу профілактичну обробку рекомендують проводити на початку вегетації або ж за появи ознак хвороб. Потім обприскування повторюють із інтервалом у 7-10 днів. Можна проводити 3-4 обробки на сезон. Термін очікування — 28 днів.

Біологічні засоби від оїдіуму

Проти оїдіуму використовують і біологічні засоби, безпечні для людини, тварин і комах. Ці препарати не накопичуються у ягодах, допомагають розвитку корисних мікроорганізмів, не викликають стійкості у збудників хвороб, їх можна застосовувати у будь-яку фазу розвитку винограду.

Бактофіт, що містить штам бактерії Bacillus subtilis, застосовують із настанням весни для профілактики, а потім із інтервалом у 8-10 днів. Розчин готують із 30 мл препарату на 10 л води. Рекомендовано 3-5 обробок на сезон.

Препарат Споробактерин містить комплекс із бактерій Bacillus subtilis і Trichoderma viride. Він ефективний проти оїдіуму, мілдью, сірої гнилі. Для приготування робочого розчину беруть 20 г препарату на 10 л води. За вегетацію можна проводити до 4 обприскувань. Термін очікування відсутній.

Народні засоби проти оїдіуму

Корисна ґрунтова мікрофлора активно пригнічує розвиток оїдіуму, на цьому заснований метод боротьби з ним, запропонований латвійськими виноградарями. Восени лози пришпилюють до землі, присипають перегнійною землею, так, щоб пагони були помітними. Із настанням морозів виноград прикривають ялиновим гіллям і сухим торфом шаром у 20 см. Зверху на торф або на підкладку з шиферу, або руберойду насипають землю з міжрядь прошарком у 15-20 см. Під таким укриттям виноград добре зимує. До весни прошарок міцелію оїдіуму на лозі руйнується завдяки ґрунтовим мікроорганізмам, але зберігається у бруньках.

Коли бруньки пробуджуються у фазі зеленого конуса, виноград обприскують настоєм перегною. Його готують протягом 4-6 днів, заливаючи водою ємність, наполовину заповнену гарним просіяним перегноєм. Настій тримають у теплому місці, періодично перемішують. Проціджений настій використовують для обприскування листя та лози, що розпускаються. Обробку можна повторити за 7 днів, а потім перед квітненням.

Прихильники органічного землеробства можуть також використовувати настій прілого сіна, що містить корисні бактерії сінної палички Bacillus subtilis, рекомендовані біологічні фунгіциди. Для приготування настою одну частину прілого сіна залийте трьома частинами води, настоюйте 2-3 дні, процідіть і використовуйте для обприскування винограду.

Призупинити розвиток оїдіуму може також 1 %-вий розчин соди (100 г на 10 л води з додаванням 30-40 мл рідкого мила). Не перевищуйте рекомендовану концентрацію, оскільки сода може викликати опік рослин. Любителі використовують розведену молочну сироватку (1 л на 10 л води) або настій попелу (золу залийте водою 1:3, настоюйте 3-4 дні періодично помішуючи, процідіть і розведіть 1:4).

Уважно спостерігайте за своїм виноградом, намагайтеся виявляти хворобу на ранній стадії і використовувати відповідні засоби боротьби. У цьому випадку можна зберегти врожай і вилікувати рослини.