Якщо вам вдасться заманити турунів у свій сад, значну частину турбот по знищенню шкідників вони візьмуть на себе

Красиві жуки — із зеленими й синіми переливчастими спинками. Кожному садівникові, крім знань про агротехніку рослин, треба б ще трошки бути ентомологом, інформує Ukr.Media.

Які бувають жужелиці?

Жужелиці — це жуки. Про те, наскільки вони різноманітні, кажуть їхні назви: бистряк, тускляк, бігунчик, бомбардир, красотіл, моховик, скакун, бризгун, бородань і, власне, жужелиці — від волосистої до хлібної.

Жужелиця кавказька

Найбільша жужелиця — кавказька, завдовжки з сірникову коробку і навіть трохи більше.

Спочатку було моторошно, коли таке мимо несеться, поки не дізнаєшся, що живиться жук переважно брюхоногими молюсками.

Личинки жука теж харчуються молюсками. Спільними зусиллями з комахами, птахами, ящірками, жабами й кротом привели популяції виноградних равликів і слимаків на ділянці до прийнятної кількості, що не приносить помітної шкоди.

Кримська жужелиця

Кримська жужелиця поступається кавказькій буквально на 3 мм в розмірі. Теж великий чорно-синій жук (є форми із зеленим, фіолетовим забарвленням), спритно хватає виноградних равликів. На відміну від кавказької, в момент небезпеки вивергає з кінця черевця їдку смердючу коричневу рідину. Може метра на півтора і навіть два стрільнути. Називають бомбардиром.

Це найбільші південні жужелиці. Є ще купа різновидів які дрібніші.

Красотіл пахучий

Можна зустріти ефектного красотіла пахучого, немаленького (до 35 мм) жука з яскравими золотисто-синьо-зеленими переливчастими надкрилами.

Жук бігає по деревах, непогано літає, активно полює вдень і воліє харчуватися гусеницями метеликів: шовкопрядів, вовнянок, листовійок та ін.

Звичайна, або садова жужелиця

Звичайна, або садова жужелиця трохи менше — до 30 мм. І забарвлення у неї не таке помітне, зазвичай чорного або темно-бронзового кольору, і родичів не їсть. Нічний хижак і вдень очі садівникам не муляє. Вважає за краще бігати, а не літати. З задоволенням і багато вживає слимаків, равликів, гусениць, личинок всяких, лялечок.

Головаста жужелиця

Головаста жужелиця, або звичайний головач виростає до 23 мм. Полюбляє сухі місця, на відміну від більшості своїх вологолюбних побратимів. І ґрунт любить піщаний або пухкий, що легко прогрівається. Риє нірки в землі, де і ховається у світлий час доби. Вириті норки також використовують для залучення здобичі.

Меню в них дещо відрізняється від побратимів — в сухих місцях слимаків немає, або їх небагато. Тому жуки у великій кількості поїдають комах, личинок, лялечок, деяких ракоподібних і навіть колорадських жуків їдять. Причому, на всіх стадіях розвитку.

Жужелиці та їх діти

Жужелиця — комахи з повним перетворенням, а значить, перебуває в 4-х видах: яйце, личинка, лялечка, дорослий жук (імаго). Шлюбний період в них найчастіше навесні. Самка відкладає від 20 до 80 яєць в гніздо, вирите в землі. Неглибоко, сантиметрів 5, в темному, теплому і вологому місці.

Приблизно через два-три тижні на світ з'являються досить великі безбарвні личинки. Забарвлення (бежеве, чорне, фіолетове) вони набувають через добу. Або не набувають, якщо будуть жити у верхньому шарі ґрунту.

У процесі росту личинки тричі линяють і можуть бути по довжині більше дорослої комахи. Далі личинка переходить у стадію лялечки, в цей час не харчується і вже схожа на жука. Деякі, втім, покриваються коконом. Ну, і після линяння буде вже імаго — доросла комаха.

Як залучити турунів у свій сад?

Якщо в саду нема чого їсти (він стерильний), жужелиці туди не підуть. На щастя, таких садів все-таки небагато. Тема підходить для тих, хто в межах розумного користується інсектицидами та гербіцидами (фунгіциди жужелиці перетерплять).

Зате, якщо вдасться різних турунів у свій сад заманити — значну частину турбот по знищенню шкідників вони візьмуть на себе. Навесні саме час жуків залучити, а розмножаться вони самі, як раз у травні-червні, залежно від регіону.

Щоб створити їм умови для проживання та розмноження, бажано знайти в саду вологі, рідко відвідувані куточки й забезпечити умови: залишити опале листя або покласти купки камінців.

Мульчу жужелиці особливо люблять, там темно, тепло, волого і пухко.

Перед заселенням саду жужелицями дуже непогано провести роз'яснювальну роботу з близькими — щоб не лякалися, з розмаху черевиком не наступали. Ну, біжить собі, і нехай біжить! Для нас же старається...