Зимова обрізка на півночі і півдні — як не втратити дерево?

Відкрийте будь-яку книгу — там рекомендують обрізати всі гілки "на кільце". Тобто — не залишати пеньків. У м'якому південному кліматі, дійсно, нічого страшного. Оголена деревина промерзає слабо і швидко затягується корою. У північних регіонах дерева з десятками таких «дірок» швидко гинуть — деревина через них промерзає мало не до центру. Після суворих зим не залишається навіть яблунь, інформує Ukr.Media.

Трутовик і морози в північних регіонах — компаньйони. Мороз дерево послаблює — трутовик добиває... Навіть якщо його не буде, на практиці кожна рана — це майбутнє дупло. Мороз і так б'є скрізь, де є найменша рана або тріщина. А тут ще штучні рани ми самі наносимо.

Тому в північних районах гілки спилюють під кутом 90° до гілки. Обрізку найкраще проводити в кінці зими, ближче до весни. На півдні ж тільки південні культури обрізають в кінці зими (айва, персики, нектарини, черешня...).

Отримавши кільцеві рани, дерева в умовах морозів гинуть не поступово, а відразу — раптово. Саме тому їх загибель не пов'язують з неправильним обрізанням. Що ж робити?

Одне треба пам'ятати точно — обрізати дерева взимку треба при температурі не нижче -5С, інакше накоїте біди.

Відвикайте вирізати гілки цілком

Повністю видаляти треба тільки мертві гілки. Всі інші — із залишенням невеликого пенька, на зворотне зростання. Завжди є шанс, що частина бруньок прокинеться і дасть пагони. Якщо прокинуться, то з них можна відновити гілку в потрібній для нас формі.

Деякі рекомендують відгинати такі гілки. Вони відгинаються лише в перший рік життя, а на другий-третій швидше відламаються, ніж приживуться в новому положенні.

Скелетні гілки бувають "зайвими"?

Звичайне явище, коли поруч з центральним лідером росте така ж або майже така ж вертикальна гілка. Це конкурент, тим більше що у нього гострий кут відходження. Тобто його треба прибрати. І чим раніше, тим краще. Під вантажем снігу така гілка може відламатися і травмувати стовбур дерева.

А ось скелетні гілки видаляти вкрай не рекомендується. Вони можуть неправильно розвиватися, тоді їх формують, омолоджують. Тобто роблять все, щоб надати потрібну форму. Не виходить — залишаємо пеньок 20-30 см і все обрізаємо, щоб почати спочатку.

Чому не можна спилювати гілку за своїм бажанням цілком? Все в дереві працює узгоджено: кожна гілка закріплена за певним коренем. І раптом приходить людина і... спилює скелетну гілку. Слідом відімре частина коренів, все це для дерева буде дуже болісно.

Великий штамб — добре?

У північних районах рекомендують формувати дерево на високому штамбі. Тобто він повинен бути 120-150 см. Сенс тут простий. Підщепа завжди підбирається сама зимостійка. А сорт може бути і слабкіше. Ось якщо підщепа дасть "ногу" до 150 см, а потім на неї прищепити щепу, то теплолюбна крона виявиться вище над землею. Але ж холодне повітря стікає на землю і там лютує. Наша ж крона буде в безпеці.

А якщо щепу прищепити на 7-10 см над землею і потім з прищепи робити довгий штамб, то він спокійно взимку підмерзне і вся крона загине. Так що дивіться, де щеплення — і в халепу не потрапите.

"Занадто довгі" гілки?

Бачачи довгі прирости, що йдуть вгору, садівники хапаються за секатори і вкорочують їх до повної підстави. Потім забувають до наступної осені-зими... А приступивши до обрізки, бачать, що замість однієї гілки виросло три-чотири. Таких же сильних.... Дерево нижче не стало, зате тепер схоже на банний віник.

Вихід дуже простий: або змолоду формуйте кущоподібну крону, або обрізайте гілки на бічні гілочки (трохи їх вище).

А ось укорочення просто довгих верхніх гілок практикується на маточниках. коли зрізаються живці для щеплень. Такі дерева страждають, хоча великих ран немає. Але така їхня доля, зате плодами їх не перевантажують — і то радість.

Замазувати рани не обов'язково — менше 2 см в діаметрі заростуть і так. Тільки для абрикоса замазка ран обов'язкова, навіть після замазки гілки можуть всихати. Оскільки ця культура суперчутлива до будь-якої обрізки.