"Знання цих термінів є важливим": Скільки живуть плодові та ягідні культури

Плодові та ягідні культури посідають важливе місце на ділянці. Вони не лише забезпечують нас корисними та смачними продуктами, а й відіграють значну роль в екосистемі та ландшафтному дизайні саду. Знання термінів продуктивного життя цих рослин має безліч практичних переваг, інформує Ukr.Media.

Знання термінів життя плодових і ягідних культур є важливим аспектом успішного садівництва. Це знання допомагає ефективно планувати посадки, економити кошти та забезпечувати високу якість продукції. Більшість плодово-ягідних культур вимагають досить великих витрат на догляд і обслуговування, тому рекомендується замінювати старі рослини на нові ближче до закінчення їхнього продуктивного терміну життя.

Осіннє викорчовування дозволяє підготувати сад до наступного сезону. Видаляючи старі дерева та кущі, ви звільняєте місце для нових саджанців, крім того, взимку можна спалити пні, що залишилися: при правильному підході не створюється пожежонебезпечна ситуація і виконується дезінфекція, оскільки на місці колишнього дерева ви напевно плануєте щось посадити, а ґрунт може бути уражений хвороботворними патогенами.

Однак ще до того, як прибрати старі рослини, корисно скласти план майбутніх посадок.

Планування домашнього фруктового саду вимагає більш ретельного підходу, ніж город. У той час як більшість овочевих культур вирощуються як однорічники, плодові дерева і кущі проживуть від 5 до 50 і більше років.

Перше, що потрібно враховувати при плануванні їстівного саду, це складання списку тих рослин, чиї плоди ви і ваші близькі дійсно любите. Немає сенсу займати місце під обліпиху, яку ніхто не буде їсти, якщо в магазині ви в першу чергу купуєте яблука, черешню, персики або полуницю. Завдяки сучасним селекціонерам, садівникам навіть у прохолодному кліматі надана можливість посадити морозостійкі фруктові дерева, які раніше вирощували тільки в теплих регіонах.

Потім оцініть, скільки кожного врожаю ви будете з'їдати у свіжому, приготованому або консервованому вигляді. Оцінка врожайності кожної рослини допоможе визначити, скільки саджанців кожної культури треба купити.

Нарешті, вам належить скласти довгостроковий план з відстеження продуктивного життя культур. Знаючи, скільки часу кожне дерево або кущ можуть приносити певну кількість плодів, ви зможете зробити висновки про те, чи досягає ваш зелений вихованець поставленої планки і чи не час покращити якісь методи управління.

Хочете дізнатися, чого ви можете очікувати від своїх плодово-ягідних культур, які ви посадили в цьому сезоні? Ось список типової тривалості життя найпопулярніших садових культур. І оскільки рослини, як і люди, живуть довше, коли вони здорові, ми включили кілька порад про те, як підвищити довговічність кожного з них.

Нагадаємо, що загальні правила для посадки плодових дерев і кущів включають такі рекомендації:

Саджайте там, де рослини будуть знаходитися на сонці не менше 8 годин на день.

Забезпечте саджанцям фруктових дерев багатий компостом суглинистий ґрунт, який відрізняється найкращим дренажем. Це важливо для укорінення. Корені молодих дерев глибоко проростають, коли ґрунт суглинистий, а полив рясний. Глибокі корені — запорука сильного дерева.

Саджайте плодові дерева там, де вони захищені від сильного вітру. Вітер може висушити листя і навіть фрукти, плюс зламати гілки.

Уникайте посадки в «морозних кишенях», тобто в низинках, де скупчується холодне повітря.

Якщо ви живете в області з прохолодним літом, розміщуйте саджанці фруктових, особливо, таких як абрикос, біля стін або будівель, які можуть збирати сонячне тепло вдень і віддавати вночі. Стіна, звернена на південь, збереже фруктові в теплі і підвищить врожайність у садах, де влітку зазвичай прохолодно.

Якщо ви живете там, де весняні температури коливаються — сьогодні тепло, а завтра похолодало, то саджайте біля північної сторони будівлі або стіни, де температура залишається постійно низькою до тих пір, поки весна не вступить у свої права повністю, а температура буде рівномірною.

Уникайте посадки в місцях, які можуть прогрітися в один тиждень і охолонути в наступний. Різкі коливання температури можуть пошкодити або згубити квіткові бруньки плодів навесні (або викликати нерівномірне дозрівання влітку).

Яблуня і груша: від 10 до 50 і більше років

Карликові сорти продуктивно живуть набагато менше повномірних. Хоча термін життя звичайної яблуні оцінюється і в 100 років, найбільш активний період плодоношення вдвічі коротший.

Слід пояснити, що вираз "карликова підщепа" в основному застосовний для яблунь, а не для груш або слив. Сливові дерева за своєю природою невеликі, а деякі сорти мають особливість росту, через яку вони виявляються ще менше інших.

Карликові підщепи для груш виведені, але не так поширені, як для яблунь. У деяких з них є проблеми з сумісністю, і більшість з них ще не підтвердили свою зимостійкість для прохолодних регіонів. Тому для звичайної груші закладайте близько 50 років.

Привабливість карликових підщеп проста: дерева займають менше місця (хоча звичайну яблуню також можна зробити меншою за допомогою хорошої обрізки), і тому на шести сотках їх можна висаджувати більше на тій же площі. Невеликий розмір також полегшує збір урожаю, і вони приносять плоди раніше, ніж яблуні стандартного розміру.

Яблуня «стандартного розміру» — це просто сорт, прищеплений на звичайну яблуню, зазвичай вирощену з насіння яблука. З нього виросте повноцінна яблуня висотою близько 7 метрів у дорослому віці.

Найбільш очевидною відмінністю між яблунями стандартного розміру і карликовими яблунями є їх довговічність, особливо в північному кліматі.

Карликові дерева житимуть близько 10 років, після чого їх потрібно замінити через проблеми з хворобами, поганим здоров'ям або низьким виробництвом.

Навпаки, повнорозмірні яблуні на стандартній підщепі продуктивно живуть в середньому близько 50 років, з меншим плодоношенням до 100, а іноді і більше років.

Якої хвороби треба особливо остерігатися при вирощуванні яблуні та груші?

Бактеріальний опік плодових культур — дуже заразна грибкова хвороба, — те, що може легко скоротити життя цих цінних культур. Хвороба викликається бактерією з роду ервіній (Erwinia amylovora). Патогени можуть проникати в гілки через пошкодження листя і кори, наприклад, під час граду. Також джерелом служать інфіковані рослини (особливо, глід) і садовий інструмент. Перед обрізкою яблунь завжди дезінфікуйте інструменти, щоб уникнути зараження.

При незначному ураженні окремих гілок слід провести п'ятикратну обробку бордоською рідиною в період цвітіння або обробити розчином антибіотиків. Пізньої осені треба зробити обрізку окремих гілок на відстані 20 см від місця ураження.

Слива: від 10 до 25 років

Для сливи життєво важливе тепло і хороше освітлення. Ніколи не саджайте сливу там, де її можуть затінювати інші дерева. Залежно від догляду термін продуктивного життя буде від 10 до 25 років.

Відстань між деревами має бути 3 метри. Кислий ґрунт слід вапнувати внесенням 500 грамів доломітового борошна або деревної золи. Правильний полив — запорука хорошого плодоношення. Ґрунт слід зволожувати на 40 сантиметрів в глибину влітку, а восени проводити вологозарядний полив.

Раз на три роки проводять обов'язкові підгодівлі навесні, після цвітіння, перед плодоношенням і восени. Кореневу поросль видаляють в міру появи, так як вона впливає на кількість врожаю.

Абрикоси і персики: від 10 до 30 років

Ці дерева надзвичайно сприйнятливі до грибкових патогенів при вирощуванні в погано дренованому місці.

Якщо у вас на ділянці важкий глинистий ґрунт, перед посадкою треба поліпшити дренаж і облаштувати для саджанця конусоподібний, родючий насип висотою близько 40 см над рівнем ґрунту.

Хурма: від 30 до 50 років

Ці дерева дуже чутливі до правильного балансу поживних речовин у ґрунті. Найкраще звести азотне добриво до мінімуму.

У ґрунтах з високим pH хурма має тенденцію до розвитку дефіциту заліза, що призводить до хлорозу (жовте листя із зеленими жилками). Якщо це відбувається, обробіть ґрунт підкислюючим агентом (наприклад, сіркою) і проведіть підгодівлю листовим добривом з хелатом заліза.

Вишня: від 10 до 25 років

Як і абрикоси, вишня з трудом переносить глинисті ґрунти. Порада — дренувати ґрунт і застосовувати підгодівлі. Органіку (перепрілий гній або компост) вносять раз на кілька років. Навесні при нестачі азоту застосовують азотні добрива, а восени — фосфорні і калійні.

Смородина і аґрус: від 10 до 20 років

Історична батьківщина цих двох культур — північні ліси. Це означає, що спека і посуха для них несуть смертельну загрозу. Тому дотримуйтесь поливу в спекотні дні і не висаджуйте кущі на сонці.

Виноград: від 50 до 100 років

Виноградні лози живуть довше, коли їхні корені мають можливість трохи відпочити і підсушитися між поливами. Додавання піску в ґрунт для посадки і посадка в насипний пагорб — спосіб зробити для винограду більш комфортні умови в районах з високим рівнем опадів.

Ожина і малина: від 5-10 років

Кущі ожини і малини швидко перетворюються на непрохідні хащі, які перешкоджають проходженню повітряного потоку, а вентиляція — природний засіб для профілактики грибкових патогенів, яким схильна ожина. Щорічна обрізка необхідна для підтримки хорошого здоров'я рослин.

Лохина: від 30 до 50 років

Популярна в наш час лохина процвітає в прохолодному, вологому і кислому ґрунті з великою кількістю органічної речовини. Щоб забезпечити довгий термін служби вашій лохині, змішайте рівні частини торфу і компосту та ґрунту під час посадки, а потім забезпечуйте постійний шар мульчі.

Полуниця: від 3 до 4 років

Загущені посадки полуниці можуть призвести до таких хвороб, як борошниста роса та сіра гниль, яким піддається культура. Якщо ви саджаєте розсаду полуниці рядками, то між кущиками має бути відстань 15 сантиметрів, а між рядками — близько 40 см. Отримати врожай солодких і великих ягід полуниці досить легко, якщо застосовувати рідкі листові добрива, що також слугуватиме хорошою профілактикою хвороб за рахунок здорової листкової пластинки.