Одного разу, на дачі моїх знайомих, де мені довелося відпочивати, я зіткнувся з дуже цікавим явищем — унікальним «довготривалим» компостом. Під час розмови про городні премудрості власники ділянки гордо показали мені їхню «скарбницю» — трирічну конструкцію, де рослинні залишки так і не перетворилися на цінне органічне добриво. При цьому ці городники щиро вірили в те, що рослинне сміття в таких компостних купах має відлежуватися роками, щоб перетворитися на головну цінність будь-якої ділянки — родючий чорнозем.
Спостерігаючи за цим «компостним монументом», до мене дійшло — проблема такого довгого перетворення з гички на чорнозем не в місцевій природі, а в неправильному підході. Адже мені є від чого відштовхуватися у своїх міркуваннях, бо у мене гичка перегниває до стану праху всього за рік-два перебування в компості. І сьогодні настав день поділитися зі світом своїми «секретними секретами» (хоча насправді все, що я опишу нижче, придумано вже давним-давно — головне правильно впроваджувати і застосовувати).
Організація компосту
Що може бути більш чарівним, ніж процес перетворення рослинних відходів на живильний чорнозем? Це щось дуже схоже на алхімію для мене. Бо на городі, абсолютно безкоштовно, можна обладнати місце, де з «сміття» народжується золото для вашого саду. І найприємніше — весь цей процес можна прискорити до одного року, якщо робити все правильно.
До речі, колись, в молодості, мені думалося, що краще за все кремувати своє тіло після відходу. І саме компост дозволив зрозуміти, що все-таки потрібно подякувати цьому світу за перебування в ньому і «віддати» своє тіло так, як належить — в землю. Ось такі ось глибокі думки виникають у мене, коли я копирсаюся в цій частині двору.
Але досить лірики. Давайте розберемо два найбільш ефективних способи організації компосту.
Перший — компостна грядка розміром приблизно метр на метр і глибиною близько метра. В цю спеціально підготовлену яму закладається вся гичка після збору врожаю. Головне — правильно перемішати шари (про це поговоримо детальніше). Коли яма заповнена, її засипають землею з невеликою гіркою. Навесні наступного року прямо в цю грядку висаджують гарбузові культури — вони прекрасно взаємодіють з матеріалом, що розкладається. Поступово грядка осідає, перетворюючись на повноцінну плантацію, де приховано від очей дозріває справжнє «чорне золото» для вашого саду.
Другий спосіб — використання вертикальних конструкцій. Це може бути бочка без дна або спеціальний ящик. Така система дозволяє створити своєрідний конвеєр з виробництва чорнозему. Завдяки замкненому простору, де тривало зберігається волога, процеси розкладання відбуваються особливо активно. А багато умільців обладнують такі ящики зручними дверцятами, перетворюючи їх на справжні міні-заводи з переробки органіки.
Який варіант організації компосту вибрати? Вирішувати вам. Можна і обидва, якщо рослинного сміття набралося за посадковий сезон з надлишком. Особисто у мене на городі присутні обидва ці варіанти. І прекрасно працюють рік від року.
Три помилки, що гальмують процес
Тепер давайте розберемо три фундаментальні помилки, які гальмують процес компостування.
Перша і найпоширеніша помилка — неправильне чергування шарів. Майже всі знають про необхідність укладати «коричневі» і «зелені» шари для змішування бактерій і прискорення розкладання «зелені». Але багато хто забуває, що коричневий шар — це не просто сухі частини рослин, а суміш органіки, що перегниває, з торфом і землею. Тому шари повинні саме змішуватися, а не лежати один на одному.
Особливо ефективно додавати в новий шар трохи вже готового компосту — буквально пару вил. Це працює як закваска для тіста, запускаючи потрібні бактеріальні процеси.
Окремої уваги заслуговує температурний режим. Багато хто розташовує компост на сонці, що є серйозною помилкою. Під впливом прямих сонячних променів ваша компостна купа нагадує стіг сіна: рослинні рештки висихають, замість того щоб перегнивати.
Ідеальне місце — постійна тінь, де створюються оптимальні умови для роботи мікроорганізмів і життєдіяльності дощових червів, які зазвичай з'являються вже через місяць після правильної організації компосту.
Третя критична помилка — недостача вологи. Компост повинен бути постійно зволоженим, але не заболоченим. Природні опади й тала вода добре виконують цю роль, особливо якщо направити стік із даху чи з якогось горбка до компостної купи. Якщо ділянка схильна до перезволоження, краще організувати саме компостну купу, а не яму — вода буде природним чином проходити через шари, як через фільтр.
Накривання компосту плівкою
Що стосується популярного питання про накривання компосту плівкою — тут є свої нюанси. З одного боку, плівка допомагає зберігати вологу в спекотні дні. З іншого — перешкоджає природному збагаченню купи корисною мікрофлорою і може призвести до недостатнього зволоження внутрішніх шарів.
Особисто я вважаю, що постійне накривання невиправдане, хоча періодичне використання плівки в особливо посушливі періоди може значно прискорити справу.
Кілька практичних порад у доповнення
Додам кілька практичних порад зі свого досвіду.
Наприклад, дуже ефективно використовувати компостну купу як грядку для певних культур — гарбузів і кабачків. Коріння цих рослин активно бере участь у процесі розкладання органіки, прискорюючи його.
Висадити в компості сидерати — теж непогана ідея. Вони допоможуть вам «перемішати» компост без використання вил і без його відкриття, а також наситять майбутній чорнозем великою кількістю потрібних елементів.
Також важливо регулярно перевіряти стан компосту — іноді потрібне додаткове перемішування або зволоження. Тому передбачити «оглядові дверцята» — ідея дуже хороша. До того ж завжди організовуйте компост так, щоб можна було робити втручання «по ходу п'єси».
Крім того, варто враховувати сезонні особливості. Навесні компост особливо активно починає «працювати», тому саме в цей час важливо забезпечити його достатньою кількістю свіжої органіки. Восени ж слід подбати про те, щоб верхній шар був достатньо щільним, щоб запобігти надмірному висиханню серцевини і «дна» та вимиванню поживних речовин.
Пам'ятайте, що якісний компост — це не просто купа рослинних залишків, а складна екосистема, що потребує правильного підходу і принаймні періодичного втручання з боку людини. Уникаючи описаних помилок і дотримуючись рекомендацій, ви зможете отримати відмінний чорнозем всього за рік, який стане основою здорового і багатого врожаю на вашій ділянці.
І наостанок важливе зауваження: не бійтеся експериментувати і адаптувати процес організації компосту під свої конкретні умови. Кожна ділянка унікальна, тому може знадобитися індивідуальний підхід. Головне — розуміти основні принципи компостування і дотримуватися їх, не боячись вносити корективи залежно від результатів.
