Лаванда — дитя середземноморських гірських схилів. Бідні, кам'янисті, вапнякові ґрунти, пекуче сонце і мінімальна вологість. Головна помилка садівника — спроба «приголубити» її, рослина гине не від неуваги, а від надлишку «турботи».
Це і є фундаментальний принцип вирощування та догляду за лавандою. Тому, намагаючись поводитися з цією чарівною рослиною, як з іншими квітами у саду (підживлювати, забезпечити вологою) ви навпаки їй нашкодите.
Критичні помилки агротехніки (що призводять до загибелі)
1. Перелив і застій води. Коріння задихається і гниє. Полив у спеку треба проводити після повного просихання ґрунту, дренаж обов'язковий (щебінь, пісок).
2. Тінь/Напівтінь. Не цвіте, чахне, випріває. Потребує абсолютно відкритого сонця (6-8+ годин).
3. Кислий ґрунт (pH 4). Не засвоює харчування. Любить золу під кущ як джерело калію та розкислювач. Ідеально: нейтральний/слаболужний (pH 7.0-8.0), бідний, повітропроникний ґрунт.
4. Неправильна обрізка. Відсутність обрізки призводить до оголення та розвалювання куща. Глибока обрізка здерев'янілих стовбурів без живих бруньок — ризик загибелі. Стрижка тільки по зеленій частині пагонів.
Перевірте: Сонячно? Сухо? Ґрунт бідний і не кислий? Не переливаєте? Тоді лаванда житиме роками!
