Після осіннього прибирання в теплиці багато хто планує внести біопрепарати для оздоровлення ґрунту, наприклад, засоби з сінною паличкою або триходермою. Ці мікроорганізми є нашими «корисними спецпризначенцями», які здатні колонізувати ґрунт, розкладати органіку, пригнічувати патогени та сприяти засвоєнню поживних речовин рослинами. Проте, якщо їх внести в холодний ґрунт, часто помітно, що нічого не відбувається. Вони не гинуть, ні. Вони просто впадають в анабіоз або стан спокою, оскільки їм уже холодно.
Мінімальна температура активності більшості цих корисних мікроорганізмів, становить приблизно +10...+15 °C. Нижче цієї планки їх метаболізм сповільнюється до мінімуму, і вони практично не працюють. Важливо розуміти, що, хоча вони можуть вижити в стані спокою, користі від них у цей період немає. Щоб уникнути марної витрати біопрепаратів восени, необхідно створити для них сприятливі умови.
Гній — це природна біо-пічка. Коли ми вносимо в ґрунт свіжий або напівперепрілий гній, ми закладаємо в нього величезну кількість органічної речовини. Відразу ж починається активний процес його розкладання, коли ґрунтові мікроорганізми, які вже є в ґрунті, а також ті, що потрапили з гноєм, починають активно «поїдати» органіку. Побочний ефект цього процесу — виділення тепла! Це схоже на те, як мокре сіно, складене в купу, починає пріти і нагріватися зсередини.
Тепло, що виділяється, є результатом метаболічної активності мільярдів бактерій, грибів та актиноміцетів, які розкладають складні органічні сполуки на простіші, вивільняючи при цьому енергію. Цей процес не тільки зігріває ґрунт, а й поступово перетворює органіку на гумус, покращуючи структуру ґрунту, його водопроникність та здатність утримувати поживні речовини.
Таким чином, навіть якщо на вулиці +5 °C, всередині грядки, де закладено гній, температура може бути стабільно +15...+20 °C! Ми створюємо локальний, теплий «оазис» всередині холодного ґрунту. Важливо розуміти, що ступінь нагріву залежить від кількості гною, його свіжості та співвідношення вуглецю до азоту.
Тепер, коли у нас є теплий плацдарм, ми вводимо в нього наших «спецпризначенців» — покупні біопрепарати. Ми їх не закопуємо, а рясно проливаємо по поверхні грядки, вже заправленої гноєм. Потрапляючи в тепле і, головне, поживне середовище (адже навколо повно свіжої органіки — того ж гною), наші бактерії та гриби не впадають у сплячку. Вони буквально розуміють: «О! Тут тепло і повно їжі! Можна працювати!». І вони починають активно розмножуватися та колонізувати цю органічну масу, витісняючи та пригнічуючи можливих патогенів, які також могли там бути.
Проливання по поверхні, а не закопування, є ключовим, оскільки більшість цих корисних мікроорганізмів, зокрема ті, що входять до складу ЕМ-препаратів (ефективних мікроорганізмів), є аеробними або факультативно анаеробними, і для їхньої активності потрібен кисень. Гній забезпечує не тільки тепло та їжу, а й створює пористе середовище, що сприяє газообміну.
Для максимальної ефективності ЕМ-препаратів, рекомендується їх попередньо активувати. Розведіть концентрат у воді з додаванням меляси або цукру (пропорції вказані на упаковці) та дайте постояти в теплому темному місці протягом 12-24 годин. Готовий розчин повинен мати приємний кисло-солодкий запах, без ознак гниття чи сильного бродіння (алкогольного).
Так ми не втрачаємо дорогоцінний осінній час. Поки звичайний ґрунт пустує, в нашій теплиці вже кипить робота зі створення родючості. Весною, коли ми прийдемо готувати теплицю до посадок, нас чекатиме не холодна, «спляча» земля, а вже біологічно активний, готовий до роботи субстрат. Корисна мікрофлора в ньому вже буде домінувати, процес розкладання органіки та перетворення її в доступний для рослин гумус буде запущений і просунутий далеко вперед.
Якщо уявити, що ЕМ — це вибагливі гурмани, то їм ми повинні подати найкращу, збалансовану та легкозасвоювану страву. Засновником концепції Ефективних Мікроорганізмів є японський професор Теруо Хіга, який розробив цю технологію у 1980-х роках. Його ідея полягала у використанні синергетичної суміші корисних мікробів для покращення ґрунту та сільського господарства.
Абсолютний чемпіон і фаворит: кінський гній
Саме кінський гній часто називають «делікатесом» для ефективних мікроорганізмів. Ось чому:
Він пористий, містить багато соломи (яку часто використовують як підстилку), що ідеально для аерації. ЕМ-культури, особливо аеробні (яким потрібен кисень), обожнюють таке середовище. У ньому вони дихають, швидко розмножуються та ефективно працюють.
Солома також слугує джерелом вуглецю, необхідного для живлення мікроорганізмів, забезпечуючи оптимальне співвідношення вуглецю до азоту (C:N), що є критичним для процесу розкладання. Оптимальне співвідношення C:N для компостування становить близько 25-30:1. Кінський гній часто має показники близькі до цього.
Кінський гній — «гарячий». Він швидко розігрівається при розкладанні. Навіть внесений восени, напівперепрілий кінський гній продовжує повільно «горіти» (тобто активно розкладатися мікроорганізмами), створюючи більш тепле середовище в прикореневому шарі. Це невелике, але стабільне тепло продовжує активність мікрофлори восени та раніше запускає її роботу навесні. Для максимального теплового ефекту краще використовувати саме напівперепрілий кінський гній, а не повністю розкладений. Він має бути вологим, але не мокрим.
Він містить оптимальну кількість азоту, калію та фосфору. Наприклад, середній вміст NPK для кінського гною становить приблизно 0.7% N, 0.3% P, 0.6% K. Він не такий «агресивний» і «пекучий», як курячий послід, тому ризик перегодувати або обпекти молоді корінці навесні мінімальний. Для ЕМ це збалансований раціон, який дозволяє їм не просто виживати, а процвітати.
Якщо у вас є доступ до напівперепрілого кінського гною, це найкращий вибір для осіннього внесення в теплицю для активації біопрепаратів. Він забезпечить тепло та харчування. Внесені восени ЕМ-препарати створять міцну основу для родючості. Навесні, за бажанням, ви можете повторно внести біопрепарати для підтримки високої мікробної активності в уже підготовленому ґрунті.
Почесне друге місце: кролячий гній
За своїми властивостями він дуже близький до кінського гною, але має свої особливості. У ньому відмінне співвідношення поживних речовин. Він сухий і щільний, добре покращує структуру ґрунту, особливо важких глинистих. Містить значно менше насіння бур'янів, ніж гній великої рогатої худоби, що є великою перевагою. ЕМ-культурам в ньому дуже комфортно завдяки збалансованому складу.
Кролячий гній вважається «холодним» гноєм, тобто він не виробляє стільки тепла при розкладанні, як кінський. Однак його перевага полягає в тому, що він часто представлений у формі невеликих гранул, що дозволяє йому легко розподілятися в ґрунті та повільно розкладатися, забезпечуючи тривале живлення мікроорганізмів. Його NPK-склад (приблизно 2.4% N, 1.4% P, 0.6% K) робить його дуже цінним добривом.
Через свою "холодну" природу, кролячий гній може бути використаний в поєднанні з невеликою кількістю напівперепрілого кінського гною або іншим "гарячим" матеріалом, щоб забезпечити початковий тепловий імпульс для біопрепаратів, а потім тривале харчування. Він ідеально підходить для безпосереднього внесення в ґрунт без тривалого компостування, якщо використовується в помірних кількостях.
Третє місце: гній ВРХ (коров'як)
Коров'як — найпоширеніший та найдоступніший вид гною. Проте, він перепріває повільніше, ніж кінський, є більш вологим і щільним. ЕМ в ньому почуваються добре, але їм потрібно більше часу та зусиль, щоб його переробити.
Через високу вологість і щільність коров'ячого гною, в ньому можуть створюватися анаеробні умови (без доступу кисню), що не сприяє розвитку багатьох корисних аеробних мікроорганізмів. Щоб зробити його оптимальним для ЕМ, до нього краще додати солому або тирсу для розпушення та покращення аерації. Це також допоможе збалансувати C:N співвідношення.
Якщо ви використовуєте коров'як, краще його попередньо прокомпостувати або внести його в теплицю шаром, чергуючи з соломою або грубою органікою. Після внесення біопрепаратів переконайтеся, що грядка не надто ущільнена і має достатній доступ до повітря.
Овечий гній
Дуже концентрований і «гарячий». Його NPK-склад може досягати 0.7-0.9% N, 0.5-0.6% P, 0.7-1.0% K, що робить його досить поживним. Він вимагає дуже хорошого перепрівання та акуратного дозування.
Висока концентрація азоту в овечому гною може викликати "спалення" молодих коренів і навіть пригнічувати активність деяких мікроорганізмів, якщо він не дозрів. Для ЕМ це як гостра спеція — в невеликій кількості та в добре підготовленому (перепрілому) вигляді він стимулює роботу, але в чистому вигляді може бути занадто "жорстким" і навіть токсичним.
Використовуйте овечий гній лише у повністю перепрілому вигляді та в помірних кількостях. Він чудово підходить для збагачення компосту або точкового внесення для живлення окремих рослин навесні, але як основна "біо-пічка" восени для біопрепаратів він вимагає обережності.
Курячий послід та свинячий гній ЕМ-ки не люблять
Курячий послід діє як «потужне ракетне паливо». Він дуже концентрований, з високим вмістом азоту (до 1.5-3.0% N, 1.0-2.0% P, 0.5-1.0% K). У свіжому вигляді він може бути буквально токсичним для багатьох мікроорганізмів та рослин через високий вміст аміаку. ЕМ у такій агресивній середовищі будуть витрачати сили не на розвиток, а на виживання.
Свіжий курячий послід категорично не рекомендується для прямого внесення в ґрунт, тим більше для активації біопрепаратів. Його можна використовувати, але тільки після дуже тривалого (не менше 1.5-2 років) компостування з великою кількістю вуглецевих матеріалів (солома, тирса, листя) і після цього — сильного розведення. Компостування дозволяє стабілізувати азот і знизити ризик «спалення».
Свинячий гній часто має кислу реакцію (pH близько 6.0 або нижче), що не дуже подобається більшості корисних ЕМ-культур, які переважно віддають перевагу нейтральному або слаболужному середовищу (pH 6.0-7.5). Також він зазвичай дуже рідкий і повільно розкладається через високу вологість і, іноді, більш специфічний мікробний склад.
Повільне розкладання свинячого гною може призвести до утворення анаеробних умов і неприємних запахів, що приваблює небажаних комах.
Свинячий гній вимагає тривалого компостування (щонайменше 1 рік) з додаванням розкислювачів (тієї ж золи, доломітового борошна або вапна) та значної кількості вуглецевих матеріалів для покращення аерації та балансування C:N співвідношення. Використання біопрепаратів на свіжому свинячому гною в теплиці восени не принесе бажаного ефекту, а може навіть нашкодити ґрунтовій мікрофлорі.
Висновок
Таким чином, восени в теплицю для заселення корисними мікроорганізмами найкраще вносити напівперепрілий кінський гній. Якщо його немає — чудово підійде кролячий гній. Якщо ж і його немає, беріть добре перепрілий коров'як, але обов'язково додайте до нього трохи золи для регулювання pH та соломенну різку або тирсу для розпушення та покращення аерації. Це і є той самий «п'ятизірковий готель», в якому з радістю поселяться наші вірні помічники — ефективні мікроорганізми, і активно працюватимуть над створенням родючості вашої теплиці вже цієї осені.
Незалежно від обраного виду гною, не забувайте про важливість достатньої вологості ґрунту. Мікроорганізми потребують води для життєдіяльності. Тому після внесення гною та біопрепаратів, переконайтеся, що ґрунт рівномірно зволожений, але не перезволожений, щоб підтримувати оптимальні умови для їхньої активності.
