Хвойні рослини (як сосни чи ялини) може вразити шкідник, якого важко помітити. Він виглядає як маленькі білі краплі на молодих голках. Але це не просто некрасиво — це ознака серйозної проблеми. Цей шкідник може сильно ослабити рослину, особливо молоду, і навіть призвести до її загибелі, поки вона намагається прижитися.
Ті пухнасті білі грудочки на голках, схожі на шматочки вати, — це віск. Під ним ховаються дуже маленькі комахи, яких називають хермесами. Якщо ви бачите такі білі "ватні" утворення на молодих гілочках, це майже напевно означає, що у вас хермеси. Це відрізняє їх від інших хвороб чи шкідників, які не роблять такого білого захисту.
Як перевірити?
Перевірка "на дотик": Спробуйте обережно торкнутися білої грудочки. Якщо вона легко знімається і під нею видно крихітні темні точки (тіло комахи), то це, швидше за все, хермес. Якщо ж це просто порошкоподібний наліт, який легко стирається і не має під собою комах, то це може бути борошниста роса або інший грибок.
Використовуйте лупу: Хермеси дуже маленькі. Хороша лупа дозволить вам побачити самих комах під воском і навіть їхніх личинок. Це особливо корисно для розрізнення від кліщів або деяких видів попелиці, що також можуть мати білуватий наліт.
"Механічний" ефект води: При невеликих ураженнях спробуйте змити ватні грудочки сильним струменем води з шланга. Це може фізично видалити частину шкідників. Це не є повноцінним "лікуванням", але може зменшити навантаження на рослину.
Хермеси — це особливий вид шкідників, які висмоктують сік лише з хвойних дерев (хоча вони схожі на звичайну попелицю). Вони дуже добре пристосувалися до хвої, тому їх важко знищити. Вони не просто п'ють сік, а порушують весь обмін речовин у рослині, її здатність отримувати воду та живлення. Головна проблема в боротьбі — це їхній восковий захист, який оберігає їх від зовнішнього середовища та більшості засобів. Але є "віконце" можливостей: личинки хермесів іноді бувають "голими" (без воску), коли вони щойно вилупилися або переповзають. Саме в цей час їх найлегше знищити спеціальними засобами, які діють при контакті.
Слина хермесів небезпечна — вона містить отруйні речовини. Вони не просто пошкоджують рослину, а отруюють її, зупиняючи ріст і змушуючи хвою швидше старіти. Через це хвоя жовтіє, обсипається, а гілки можуть викривлятися. Рослина гірше виробляє собі їжу. Це подвійний удар: отруєння разом із висмоктуванням поживних речовин. Для молодих або слабких хвойних рослин це може бути смертельно, оскільки це руйнує їхній імунітет та здатність виживати.
Рослини, які й так страждають (наприклад, через забагато води, бідний ґрунт чи сильні морози/спеку), легше вражаються хермесами. Ослаблені дерева гірше захищаються. Багато видів хермесів мають дуже складний життєвий цикл — вони можуть переходити з одного виду хвойних (наприклад, з ялини на ялицю) на інший, щоб завершити свій розвиток і дати кілька поколінь. Це ускладнює боротьбу. Щоб ефективно їх знищити, потрібно знати не тільки, чи є вони у вас, а й коли вони переміщуються та де можуть "тимчасово" жити неподалік. Часто потрібна співпраця з сусідами, бо якщо на сусідній ділянці є хермеси, вони постійно будуть заражати ваші рослини, і всі ваші зусилля будуть марними.
Хоча боротися з хермесами непросто, це можливо, якщо використовувати різні методи. Хімічні засоби найкраще діють наприкінці квітня — на початку травня. Це час, коли личинки тільки вилуплюються і ще не мають міцного воскового захисту, а також коли починають рости молоді гілки. У цей період найкраще використовувати засоби, які називаються "системними" (наприклад, "Актара"). Рослина вбирає їх у себе, і її сік стає отруйним для шкідників. Дуже важливо змінювати види препаратів (з різними діючими речовинами), щоб хермеси до них не звикали. І завжди ретельно читайте та виконуйте інструкції на упаковці, щоб використовувати їх безпечно та правильно.
Взимку або дуже ранньою весною (до розпускання бруньок) можна використовувати інсектицидні олії (садові, мінеральні олії). Вони працюють за рахунок закупорювання дихальних отворів комах та розчинення воскового захисту, що призводить до їхнього задихання. Це ефективний, відносно екологічний метод, який діє на перезимувалих шкідників. Важливо застосовувати їх при температурі не нижче +5°C і уникати обробки в спекотну погоду, щоб не спричинити опіки рослин.
Іноді хермеси змушують рослину утворювати дивні, незвичайні нарости, схожі на маленькі шишки чи ананаси. Їх називають галами. Це відбувається тому, що шкідник впливає на ріст тканин рослини, створюючи собі безпечні "будиночки", де личинки можуть їсти та розвиватися. Це для них як особиста "їдальня". Навіть коли личинки вже вилетіли з галів, пошкоджені гілки залишаються викривленими та слабкими, що псує вигляд і здоров'я всієї рослини. Коли гали вже утворилися, більшість засобів від шкідників не можуть їх знищити. Тому найголовніше — не допустити їхньої появи взагалі.
