Коли настають перші заморозки, але земля ще не встигла промерзнути, настає ідеальний час для внесення останніх правок на вже замульчованих грядках і там, де ця процедура ще тільки передбачається.
Мульча виконує одразу кілька функцій:
- Головне завдання осіннього мульчування — захист кореневої системи культурних рослин від сильних морозів та різких перепадів температур.
- Укладена мульча в процесі свого повільного розкладання служить добривом, що живить ґрунт.
- Під мульчею земля краще зберігає свою структуру, не злежується і залишається пухкою.
- У весняно-літній період мульча заважає проростанню бур'янів на грядках.
- І ще одна перевага, важлива для теплої пори року — тривале утримання вологи під укриттям, через що частоту поливів можна скоротити до мінімуму (актуально для тих, хто буває на дачі тільки наїздами вихідними).
В основному як мульчу використовують перегній, торф'яну крихту, скошену траву, опале листя, тирсу, хвою, синтетичне агроволокно.
Здавалося б, все написане вище всім відоме, укрив грядки, і багато проблем автоматично вирішені до весни. Але помилки тієї чи іншої міри критичності все одно виникають:
1. Не можна мульчувати посадки зараженим матеріалом. Причому для одних культурних рослин він може таким бути, а для інших ні (адже навіть борошниста роса спеціалізується на конкретних рослинах). Окрім збудників хвороб у мульчі з опалого листя і гілок часто присутні шкідники, що влаштувалися на зимівлю. Якщо немає впевненості в безпечності мульчі, її не варто використовувати для вразливих культур. Найнадійніший спосіб знезараження — спалювання в металевій бочці з дотриманням правил протипожежної безпеки. Проте це радикальний метод. Альтернативою може бути гаряче компостування (при високих температурах гине більшість патогенів) або утилізація такого матеріалу подалі від ділянки.
2. Існує поширена, але помилкова думка, що перед укладанням мульчі землю потрібно глибоко розпушити. Насправді таке втручання руйнує природну структуру ґрунту, пошкоджує мережу корисних грибів та дощових черв'яків, які і є головними творцями родючості. Щодо утворення щільної кірки — саме мульча і є найкращим засобом для її запобігання. Тому правильний підхід — це лише очистити грядку від бур'янів і відразу вкривати її мульчею. Під таким укриттям ґрунт залишиться живим і пухким до самої весни, а ризик випрівання рослин значно зменшиться, адже природна структура ґрунту разом із мульчею сприяє нормальному повітро— та вологообміну.
3. Дуже поширена помилка виникає через надмірності — більше добрив, товстіша мульча, щоб напевно вийшов безпрограшний варіант. А потім ще дивуються, звідки взявся негативний результат навесні. Занадто товстий шар може привабити гризунів та спричинити анаеробні процеси. Оптимальний (усереднений) шар мульчі — близько 10-15 см.
4. Наступна помилка часто пов'язана з попередньою. Як любляча бабуся одягне онука таким чином, щоб светрик сидів під шийку, а поверх нього ще шарфик для більшої теплоізоляції, ну і фінальний акорд — пальто з величезним коміром. Багато дачників вчиняють за аналогією — замульчують так, що навколо стебла не залишиться навіть мінімального віконця з відкритої землі. Але це неправильно. Перегниваючи, волога мульча, що стикається зі стеблом, може спровокувати розвиток грибкових інфекцій. В результаті рослина загниває біля основи і закономірно гине. Велике «віконце» залишати не потрібно, але пару сантиметрів від стовбура обов'язково відступіть.
