Нещодавно побачив незвичну картину. На приватній ділянці вивантажували самоскид опалого листя. До того ж листя там було вже чимало — справжні гори. Спочатку подумав, що це якась помилка, може, водій переплутав адресу. Але господар стояв поруч і жваво показував, куди саме треба ще висипати.
Зупинився з цікавості. Усе ж дивна річ: люди зазвичай намагаються листя позбутися, на смітник везуть, а тут навпаки — до себе тоннами завозять. Вирішив запитати, що до чого. Чоловік видався балакучим.
З'ясувалося, що господар купив ділянку на схилі, у низині. Купувати землю — можна розоритися. Щоб підняти ділянку до потрібного рівня, треба завезти її чимало.
І він вигадав піднімати ділянку непотребом, якого на кожному нашому смітнику восени — хоч греблю гати. Листям. Восени люди згрібають з газонів листя в мішки і вивозять на смітник. Спочатку він збирав ці мішки і розсипав у себе на ділянці.
Поступово він налагодив добрі стосунки з місцевими робітниками, які прибирають ділянки тим, кому власноруч робити це, так би мовити, «не комільфо». І вони стали привозити йому листя самоскидами.
Із п'яти самоскидів листя за кілька років утворюється самоскид чудової дернової землі. У такий спосіб господар піднімає ділянку вже не перший рік. Більшу частину він уже підняв. Земля на ділянці — практично чорнозем: чорна, пухка й розсипна, чистий листовий перегній.
Щоправда, це не зовсім безкоштовно. Частину землі все ж доводиться замовляти, щоб пересипати шари листя. На 15 "камазів" листя — самоскид землі. Отож у підсумку виходить чотири самоскиди чистого листового перегною за ціною однієї машини землі.
Від листя, пересипаного землею, немає жодного запаху, гризунів теж. І, поки сусіди возили собі чорнозем за шалені гроші, цей чоловік створював родючу землю практично з нічого.
