Ні, мова піде не про раптове топке болото. Хоча й воно буває оманливим: іноді підступна трясовина чи зибун може виглядати як звичайна зелена галявина. І не про банальну пораду тримати дистанцію в гущавині, щоб не отримати хльосткою гілкою по обличчю — про це знають усі.
Сьогодні ми поговоримо про небезпеку, яку може приховувати звичайне повалене дерево, і про яку здогадуються одиниці. Здавалося б — ну дерево і дерево, чого такого? Лежить собі, нікого не чіпає. Насправді ж деякі з них перетворюються на справжнісінькі лісові пастки, або, як їх називають професіонали, лісові капкани.
Щоб зрозуміти, де криється загроза, потрібно розрізняти два типи повалених дерев. Якщо дерево впало через те, що всохло, згнило біля кореня і тріснуло (це явище називають буреломом), воно зазвичай лежить статично і великої механічної небезпеки не становить. А ось якщо дерево було живим і здоровим, але його вирвав з корінням шквальний вітер (це вже вітровал), воно могло перетворитися на той самий смертоносний капкан.
Трапляється таке найчастіше з деревами, у яких поверхнева коренева система. Яскравий приклад — доросла ялина. Її коріння не йде глибоко в землю стрижнем, як у сосни на піщаних ґрунтах, а розходиться в сторони, утворюючи своєрідну «тарілку». Така система погано тримає дерево при сильному бічному вітрі.
Коли вітер валить таку ялину, частина кореневої системи виривається із землі разом із величезною брилою ґрунту, а інша частина, з боку падіння, залишається в землі, міцно з'єднана зі стовбуром. У результаті утворюється гігантська система важелів: стовбур, що лежить на землі, утримує від падіння назад у яму важку кореневу брилу. Ця система накопичує колосальну потенційну енергію і перебуває в стані напруженої пружини. І цей стан може зберігатися дуже довго, іноді роками, поки деревина стовбура не згниє.
Як спрацьовує ця пастка? Справжнім каталізатором для пастки найчастіше стає людина з пилкою, яка вирішила розпиляти стовбур на дрова. Але бувають й інші сценарії. Уявіть, що хтось вирішив присісти на повалений стовбур відпочити. Звісно, вага людини навряд чи зламає здорове дерево діаметром 30-40 см. Але якщо стовбур вже був частково надтріснутий біля основи або почав підгнивати, додаткове навантаження може стати тією самою останньою краплею. Волокна деревини не витримують, стовбур у місці напруги ламається, і важка коренева брила, яку більше ніщо не стримує, миттєво і з величезною силою падає назад у свою яму. Капкан захлопнувся.
Найнебезпечніше місце біля такого дерева — з боку вивернутого кореня, в ямі під ним. Професійні лісоруби називають цю зону смертельно небезпечною. Сила, з якою коренева брила вагою в сотні кілограмів, а то й тонну, повертається на своє місце, не залишить жодних шансів.
Але й тому, хто в момент спрацювання пастки сидів на стовбурі, теж буде не дуже весело: стовбур може різко підстрибнути, перевернутися або відкотитися вбік.
Тому запам'ятайте просте правило: повалені вітром дерева з вивернутим коренем краще завжди обходити стороною, навіть якщо біля них ростуть найкрасивіші гриби чи ягоди. А намагатися самостійно розпиляти такий стовбур без спеціальних знань — це верх необачності. Неправильний надпил може призвести до того, що пилку миттєво затисне, а стовбур розколеться і «вистрілить» у непередбачуваному напрямку. Бережіть себе.
