9 рослин, які можна виростити вдома з кісточок: фінік, персик, пасифлора, фейхоа, кава, пітахайя

Спочатку я тягла додому все, що тільки могла дістати. Джерелами поповнення моєї колекції були шкільні підвіконня, подарунки друзів, частину рослин я купувала в квіткових на заощаджені кишенькові гроші. І чого у мене тільки не було! Правда, не з усіма рослинами вдавалося знайти спільну мову.

Поступово, з досвідом, у мене з'явилися свої улюбленці. Основою моєї колекції стали ароматні рослини, лісові кактуси та кімнатні плодові екзоти. Більшість рослин була вирощена з насіння або крихітних живців. Частину я купувала, деякі насіння привозила із закордонних поїздок, але є у мене кілька чудових рослин, вирощених з насіння, здобутого з магазинних фруктів.

Багато хто впевнений у тому, що з таких посівів нічого путнього вийти не може, і це твердження справедливе стосовно тих же сіянців яблунь, груш або цитрусових. З таких рослин виходять дички, придатні лише як підщепа для культурних сортів (та й то не всі, з мандарина, наприклад, і підщепа нікудишня).

Не вся «магазинна екзотика» добре адаптується до кімнатних умов. Так, наприклад, вкрай рідкісні вдалі досліди вирощування в домашніх умовах кокоса або лічі, проблеми з цими рослинами виникають навіть у дуже досвідчених квітникарів. Але це не привід відмовлятися від спроб влаштувати домашній ботанічний сад з насіння магазинної екзотики, тим більше, що часто це єдиний спосіб обзавестися рідкісною плодовою рослиною.

Досить багато рослин з магазину добре почувають себе в кімнатних умовах, а деякі можуть навіть цвісти і плодоносити, не вимагаючи при цьому складного догляду та унікальних садівничих умінь від власника. Ось, на мою думку, найкращі «магазинні екзоти» для дому.

Фінік

Пальми — одні з найефектніших кімнатних рослин. Правда, дорослі екземпляри коштують зазвичай досить дорого, та й до того ж тепличній рослині може знадобитися багато часу на адаптацію до кімнатних умов. Найпростіший і доступний спосіб завести кімнатну пальму — посадити фінікову кісточку.

Спочатку рослина розвивається досить повільно — перші листочки зовсім не схожі на листя дорослої пальми, швидше вони нагадують якийсь злак. Справжні дорослі перисті пальмові листя виростають тільки через два роки. З появою дорослого листя пальма починає активно збільшуватися в розмірах і досить скоро перетворюється на ефектну рослину, що притягує загальну увагу.

Правда, поїсти фініків власного врожаю все ж не вдасться. По-перше, тому, що фінікова пальма — дводомна рослина, для того, щоб отримати плоди, потрібно мати чоловічий і жіночий екземпляр. І найголовніше — пальма, готова до плодоношення, — це величезне дерево, яке просто не поміститься в звичайній квартирі.

Розміри пальм неможливо контролювати обрізкою — особливість цих рослин у тому, що вони мають єдину точку росту, якщо її пошкодити, пальма загине. На щастя, в домашніх умовах фінікова пальма не так уже скоро перетворюється на велетня.

Фінікова пальма любить яскраве освітлення (хоча за браком кращого може цілком нормально жити і на північному вікні) та регулярний полив. Для комфортного розвитку їй потрібен глибокий нешироких горщик. Молоді рослини пересаджують щороку, дорослим пальмам пересадка потрібна раз на два-три роки.

Персик

Нечасто можна побачити домашній персик. Це листопадна рослина, їй потрібна прохолодна зимівля в неопалюваному приміщенні (наприклад, на заскленому балконі). Зате, як не дивно, персик з кісточки цвіте і плодоносить.

Трапляється це зазвичай на третій рік життя. Красиві, схожі на яблуневі, рожеві квіти з'являються на рослині ранньою весною, до розпускання листя. Якщо квіточки запилити, то цілком може зав'язатися плід. Але слід зауважити це буде "дичка". Плоди, найімовірніше, будуть значно поступатися за смаком та розміром тому персику, з якого ви взяли кісточку. Отримати пару плодів реально, але очікувати на сортовий персик не варто.

Тамаринд

Теплолюбна вічнозелена рослина з родини бобових. У природі це високе дерево, але в домашніх умовах його ріст легко можна контролювати обрізкою. Його велике насіння, що нагадує цукерки-іриски, легко проростає, в середньому сходи з'являються через пару тижнів після посіву. У тамаринда є цікава особливість — на ніч рослина складає листочки. Рослини старше чотирьох років за оптимальних умов утримання можуть зацвісти і зав'язати плоди.

Пасифлора

Зараз досить часто можна зустріти в продажу фрукти під назвою маракуйя, або гранадила. Це плоди пасифлори їстівної (Passiflora edulis), великої екзотичної ліани з квітками вражаючої краси.

Для успішного росту пасифлорі потрібно багато сонця, тепла і поживний грунт. Успішно вегетувати вона може і на північному вікні, але в таких умовах це буде, швидше, декоративно-листяна рослина, квітів при недостатній освітленості чекати не варто.

Рослина швидко розвивається, їй потрібно багато місця і хороша опора. При правильному догляді на другий-третій рік, зазвичай наприкінці літа, пасифлора зацвітає.

Карамбола

Кілька років тому мені потрапила на очі журнальна стаття про те, як можна виростити вдома карамболу. Докладний опис супроводжувався фотографією симпатичного деревця, всипаного маленькими рожевими квіточками. Того ж дня я відправилася в магазин і купила кілька фруктів «на насіння».

Частина плодів виявилися безнасінними, тільки в одному мені вдалося знайти три насінини, які тут же були посаджені. Сходи з'явилися приблизно через місяць. Розсаджувати по окремих горщиках я їх не стала, тоді мені здавалося, що так рослина виглядатиме пишніше. На практиці ж вийшло, що найсильніший паросток досить скоро став пригнічувати своїх сусідів — на його тлі вони виглядали слабкими недоростками.

Коли це стало надто помітно, розділити рослини я вже не наважилася — коріння сплелися надто сильно, і поділ міг би стати надто травматичним. Я не знала, як карамбола ставиться до пошкодження коріння, тому не стала ризикувати. Зараз, правда, воно і на краще — парочка рослин поменше прикривають частково оголений стовбур більш рослого пагона.

У догляді карамбола виявилася досить нескладною. Вона любить яскраве розсіяне світло (ні в якому разі не пряме сонце — її листя дуже швидко обгоряють). Дорослій рослині потрібне хороше живлення — якщо корінню в горщику тісно, рослина не отримує регулярних підживлень, то нижнє листя починає жовтіти і відвалюватися. Не любить пересушування — її потрібно регулярно поливати, як тільки підсохне верхній шар землі. Дуже добре реагує на підвищення вологості повітря. Ще її любить павутинний кліщ, але якщо рослину регулярно обприскувати і мити під душем, то можна уникнути цієї напасті.

Практично одразу я намагалася сформувати з моєї карамболи гіллясте деревце, але ні прищипування, ні радикальна обрізка не допомагали — вона випускала тільки один заміщуючий пагін. Розгалужуватися вона почала тільки на четвертий рік.

Пітахайя (пітайя)

Цей неймовірно красивий екзотичний фрукт є плодом лісового кактуса під назвою Hylocereus undatus, примітного не лише їстівними плодами, а й казково прекрасними величезними біло-кремовими квітами. Його квіти не поступаються за красою знаменитій «Цариці ночі» (Selenicereus grandiflorus), з якою він перебуває у спорідненні.

Дрібне насіння пітахайї сіють по поверхні ґрунту, проростає воно дуже легко, буквально через кілька днів, схожість майже 100%. Не потрібно затягувати з розсаджуванням сіянців по окремих горщиках, чим швидше вони отримають «окрему житлоплощу», тим краще будуть розвиватися. У природних умовах це велика рослина, плеті кактуса можуть досягати 3-4 метрів довжини. Вдома його краще пустити по вертикальній опорі.

Пітахайя любить пухкий поживний субстрат, регулярний полив і підживлення, яскраве розсіяне світло. Загалом догляд за рослиною практично такий самий, як за популярними у нас лісовими кактусами — декабристами та епіфілумами.

Кава

Кава — не найпростіша в догляді рослина, але результат вартий затрачених зусиль. Кавове деревце можна виростити з несмаженого насіння (зеленого кольору), зазвичай воно має досить хорошу схожість.

На третій рік рослина зацвітає. Квіти невеликі, білі, з сильним, дуже приємним ароматом, що нагадує жасмин. Плоди кави — ягоди, які при дозріванні забарвлюються у вишневий колір. Кожна ягода містить два зернятка кави.

Каву утримують при температурі не нижче +15 градусів. Рослина любить підвищену вологість повітря, слабокислий субстрат, рівномірний полив теплою водою, обов'язковий хороший дренаж. Кава не виносить пересушування земляного кому. Згубним для рослини є також і перезволоження, особливо в поєднанні з пониженою температурою. При заливі на листках з'являються негарні чорні плями.

Фейхоа

Ця невибаглива вічнозелена рослина з родини миртових чудово плодоносить у домашніх умовах. Мабуть, єдиний її «каприз» — це прохолодна зимівля. Безумовно, вона може вижити і при цілорічному теплому утриманні, але цвісти в таких умовах, швидше за все, не буде, крім того, в теплих приміщеннях з сухим повітрям фейхоа може вражатися щитівкою і павутинним кліщем.

Якщо у вас є засклений балкон або інше світле приміщення, де взимку прохолодно, але температура не опускається нижче нуля — спробуйте посіяти фейхоа. Ця рослина віддає перевагу пухкому поживному субстрату, регулярному поливу (миртові не виносять пересушування земляного кому) і хорошому освітленню. Плодоносити в домашніх умовах фейхоа починає в середньому на четвертий рік.

Головна проблема з плодоношенням фейхоа — це запилення. Більшість сортів фейхоа є самобезплідними, тобто для зав'язування плодів потрібна друга рослина, вирощена з іншої кісточки (для перехресного запилення). Існують і самоплідні сорти, але немає гарантії, що плід у магазині був саме з такого. Без другої рослини шанси на врожай мінімальні.

Гуава

Теплолюбна вічнозелена рослина з родини миртових. Насіння гуави легко проростає. Рослина загалом невибаглива — любить пухку поживну землю, регулярний полив і обприскування, яскраве розсіяне світло. Зимує при кімнатній температурі. Плодоносить в середньому на четвертий рік.

Хоча багато сортів гуави є самозапильними, для надійного зав'язування плодів у кімнатних умовах, швидше за все, знадобиться ручне запилення (перенесення пилку з тичинок на маточку пензликом).

Загальні рекомендації

Не використовуйте насіння з недостиглих або зіпсованих фруктів.

Перед посадкою насіння необхідно очистити від м'якоті.

Сіяти насіння найкраще у покупний ґрунт для розсади, для кращої аерації можна додати пісок, перліт або вермикуліт. При використанні такої легкої земляної суміші знижується ризик загнивання насіння. Земля, принесена з вулиці, для пророщування насіння не підходить — вона занадто важка, плюс в ній можуть жити різні патогенні мікроорганізми, спори цвілі, здатні загубити насіння або юні сіянці.

Насіння багатьох екзотичних рослин досить швидко втрачає схожість, не потрібно затягувати з посадкою.

Глибина посадки залежить від розміру насіння — зовсім дрібне, як, наприклад, у фейхоа, пітахайї або ківі, сіють по поверхні, великe насіння заглиблюють у землю в середньому на глибину, рівну діаметру насінини.

Землю з посівами обов'язково потрібно добре полити. Дрібне насіння краще сіяти в уже политу землю, щоб не змити їх в одну купу або не заглибити занадто сильно. Якщо раптом пізніше виникне необхідність додатково зволожити посіви, потрібно акуратно обприскати землю з пульверизатора з дрібним розпилювачем.

Не використовуйте для посадки насіння занадто великий посуд. Краще потім, коли сіянці підростуть, розсадити їх у ємності, що відповідають розмірам рослин.

Для успішного проростання насінню екзотичних рослин потрібна підвищена температура (не менше +25 градусів) і постійна вологість, насіння в жодному разі не повинно пересихати. Для підтримання постійної вологості ємність з посадками накривають прозорим поліетиленовим пакетиком або половинкою пластикової пляшки.

Оптимальний час для посадки насіння — весна і літо. У темну пору року сіянцям для нормального розвитку потрібне досвічування спеціальними лампами.

Для стимулювання проростання великого насіння з твердою оболонкою (наприклад, кісточок фінікової пальми), перед посадкою використовують прийом під назвою скарифікація. Насіння злегка підпилюють наждачним папером або пилочкою для нігтів.

Сходи у багатьох екзотів з'являються через 1-2 місяці, деякому насінню потрібно ще більше часу для проростання. Запасіться терпінням, не поспішайте викидати свої посадки.

Цвісти і плодоносити в домашніх умовах рослини будуть тільки в тому випадку, якщо їм подобаються умови утримання. Терміни плодоношення можуть зсуватися.