Лохина та рожева гортензія — рослини, які можна посадити поруч із хвойними деревами та ялинами на ділянці.

Так, це непростий сусід, але плодовий сад по сусідству з хвойними культурами цілком реальний, якщо знати правила гри.

Я теж не уявляю красиву ділянку без сосен, ялин, ялівцю та туй. Ну подобаються мені ці красуні, вони створюють якусь особливу атмосферу. Тому розпрощатися з ними для мене не варіант. Нижче поговоримо про ялину та її сусідство з іншими рослинами.

Ялина захоплює чималий шматок землі й не збирається ні з ким ділитися. І для цього вона використовує чотири прийоми:

  • непроникна тінь. Густі ялинові лапи дають таку тінь, що під нею практично нічого не росте. Потрапивши в тінь ялини, більшість плодових культур будуть хирлявими та блідими;

  • коріння росте не вглиб, а вшир. Воно значно виходить за межі проєкції крони. Верхній родючий шар у 20-40 см обплутаний ялиновим корінням, наче сіткою… Саме ця коренева сітка відбирає живлення і воду в рослин, що намагаються рости поруч;

  • кислий ґрунт. Опадаючи, хвоя і шишки поступово підкислюють ґрунт. Ялина обожнює кисле середовище, чого не можна сказати про більшість інших рослин;

  • підстилка з хвої. Вона діє як парасолька і погано пропускає воду. Навіть після сильного дощу земля під нею може залишитися сухою.

Утім, вихід знайти можна. Варто відступити від стовбура ялини хоча б 4-6 метрів (залежно від розміру дерева). Звісно, найкраще садити рослини на відстані повної висоти ялини, але мало хто може собі це дозволити через розмір ділянки. Якби я дотримувалася цієї схеми посадки, то крім хвої в мене б нічого і не росло, але краса красою, а від фруктів та ягід я теж відмовлятися не хочу. Тому треба шукати компроміс.

Що ж посадити поруч?

Точно не варто робити ставку на сливу, аличу чи вишню. Ці кісточкові не переносять кислий ґрунт. Поруч із ялиною вони будуть постійно хворіти, скидати зав'язь і страждати від камедетечі. Також не варто садити під ялиною малину — ялина висмокче всю воду, і ви отримаєте лише жменю сухих ягід. Смородина та аґрус теж не найкращі сусіди, бо у густій тіні під ялиною швидко стають жертвами борошнистої роси.

Дивитися треба у бік тих рослин, які не бояться кислого ґрунту або мають глибоке коріння:

Рослини, які люблять кислі ґрунти: лохина, журавлина та брусниця. Для них сусідство з ялиною — ідеальне середовище. Нижче покажу як чудово себе почувають мої кущики лохини з таким сусідом. Але тут є нюанс — лохина любить сонце, тому висаджуйте її так, щоб тінь від ялини не затуляла сонце. Додайте до них декоративні гортензії (їх у мене теж не мало) або рододендрони, і ви отримаєте розкішний куточок.

Кущі лохини з ягодами на ділянці.

Кущі, які все ж можуть перенести таке сусідство: ірга, аронія (чорноплідна горобина) та жимолость. Вони здатні вижити поруч із хвойними, але за умови, що ви забезпечите їм посилений полив, компенсуючи апетит ялини.

Яблуні на сильнорослих підщепах: Їхнє основне коріння йде глибоко в нижні шари ґрунту, де ялина їм не конкурент. Але яблуня також має і поверхневе коріння через яке отримує підживлення, тому поруч з ялиною її треба буде підгодовувати частіше.

Особливий захід: створюємо кордон

Якщо яблуню все ж треба посадити ближче до ялини, використовуйте перевірений метод: копайте більшу посадкову яму й ізолюйте її з боку ялини листами шиферу. Така перешкода не дасть корінню ялини миттєво захопити «кормушку» молодого саджанця.

Цей бар'єр дасть плодовій культурі фору у 3-5 років. До цього часу саджанець вже зміцніє і дві кореневі системи зможуть поділити простір: коріння яблуні піде вглиб, а коріння ялини залишиться господарем на поверхні.

Загалом, варіанти є. Ялини цілком можна зберегти у плодовому саду, головне — не змушувати «ласунів» до лужних ґрунтів жити в ялиновій кислоті.