Життя крота важке і безпросвітне. Поки інші тварини гріють боки на сонечку і милуються краєвидами, кріт старанно прокладає тунелі під землею, світу білого не бачачи. Втім, іноді він виходить на поверхню, але його крихітні очі здатні розрізняти лише світло й темряву.
Кріт проводить усе своє життя в темряві та на самоті. Якщо під землею випадково зустрічаються два самці, далі продовжити шлях зможе, швидше за все, лише один із них, оскільки кроти схильні вирішувати конфлікти радикальним способом.
До всіх кротячих негараздів додається ненависть зверху, від жителів наземних, тобто від людей. Садівники-городники вважають крота ледь не своїм особистим ворогом №1, буквально влаштовуючи йому терор.
1:0 на користь крота
Проти крота використовують пастки й капкани, ллють у його нори воду і закладають риб'ячі голови та тухлі яйця, роблять отруту. Зазвичай усе це закінчується тим, що кроту доводиться прокладати нові тунелі, перетворюючи город на решето.
При цьому власник ділянки іноді помилково сприймає це за ознаку того, що кроти розплодилися. Мовляв, їх стало більше. Але все це кріт чудово робить самотужки.
Кроти територіальні, вони не живуть великими скупченнями й агресивні один до одного. Навіть молодняк змушений тікати подалі від батьківської нори вже через місяць після появи на світ.
Помічено, що якщо городник не чіпає наявних кротячих нір, то додаткових, кріт не будує. За ідеєю, це найкращий варіант компромісу з підземним сусідом.
Багатометрові ходи крота можуть проходити під будинком, сараєм, гаражем та іншими спорудами на ділянці. Одного разу читав замітку, як чоловік намагався позбутися крота за допомогою газу, закачуючи його в кротячі нори, і залишився без будинку, як тільки скористався вогнем. Історія не поодинока. А все тому, що кріт часто влаштовує собі місце відпочинку під будівлями, а на ділянку виходить пополювати.
Кріт — хижак, а зовсім не веган
Він з апетитом їсть земляних черв'яків, а також садово-городніх шкідників, таких як хрущ, дротяник, капустянка, слимаки та інші.
Не чіпає він вашу картоплю і ріпу. Овочі йому не цікаві.
Тунелі кріт прокладає для того, щоб ловити здобич. Його ходи діють як пастки: дощові черв'яки та личинки просто падають у тунель, повзаючи крізь землю, або пересуваються ним, бо так легше. Кріт регулярно перевіряє тунелі, крім того, він добре чує запах і вловлює вібрації, коли тунелем переміщається щось їстівне.
Крадуть урожай сліпаки та миші. А люди грішать на кротів.
Крота можна прогнати
Якщо зовсім не хочеться терпіти сусідство з кротом, можна спробувати його прогнати. Для цього підходять покупні звукові відлякувачі або саморобні "брязкальця" у вигляді бляшанок або пластикових пляшок на металевих прутах чи палицях, які встромляються в землю.
Кріт через них може нервувати. Постійну вібрацію зверху він сприймає як загрозу, при цьому не може вловити вібрації здобичі у своїх кормових тунелях. Виснажений і гнаний голодом, кріт може перейти на інше місце. Однак цей спосіб не гарантований: якщо на ділянці багато їжі, кріт часто звикає до монотонного шуму і залишається (до речі, в нас є стаття де як раз за допомогою вібрації вийшло відлякати крота з ділянки).
Чому ж у сільському господарстві не позбавляються від кротів?
У великому агробізнесі кроти не є проблемою, в першу чергу тому, що глибока оранка полів руйнує їхні ходи, і вони там не селяться масово.
Проте на луках і пасовищах кроти завдають шкоди: їхні купи землі псують ножі сінокосарок.
Способи боротьби існують (наприклад, фумігація), але вони небезпечні та економічно невигідні на великих площах.
При цьому кріт приносить також користь, знищуючи шкідників і покращуючи аерацію ґрунту.
Отже, кріт — не ворог вашому врожаю (він не їсть картоплю), а ворог лише вашому естетичному почуттю (псує газон) і боротися з ним народними методами часто безглуздо.
