Залежно від того, що саме було віддано вогню, отриманий попіл міститиме різну кількість важливих для рослин елементів, тому варто розібратися у цьому детальніше.
Зола, отримана від спалювання молодих дерев та гілок, зазвичай містить більше калію, а от попіл від старого дерева, навпаки, багатший на кальцій. Дрова м'яких порід дерев, як-от липа, ялина, сосна, вільха чи осика, залишать після себе попіл із меншим вмістом калію, ніж тверді породи, до яких належать в'яз, дуб, ясен, тополя та модрина. Варто зауважити, що зола від листя, трави та кореневищ бур'янів, особливо пирію, є надзвичайно багатою на калій.
Зола є чудовим добривом, адже вона знижує кислотність ґрунту та допомагає ґрунтовим мікроорганізмам інтенсивніше розкладати органічну речовину, перетворюючи її на доступні для рослин сполуки. Вносити її можна у будь-який ґрунт, за винятком карбонатних, які вже мають лужну реакцію. Проте тут є важливий нюанс, про який варто знати, щоб не нашкодити. Йдеться виключно про деревну золу, оскільки попіл від кам'яного вугілля використовувати як добриво не можна, адже він містить токсичні речовини й лише закислює землю.
Глинисті та суглинисті ґрунти краще здобрювати золою восени під перекопування, а легкі супіщані та піщані, навпаки, краще підживлювати навесні, загортаючи попіл на глибину приблизно 6 або 8 сантиметрів, щоб корисні речовини не вимивалися.
Вносити це "пічне золото" можна під багато культур, але тут слід бути уважним. Особливо добре на нього реагують коренеплоди та всі капустяні рослини. У середньому під культури вносять 1 або 2 кілограми на 10 квадратних метрів. Найбільш, мабуть, чарівний ефект попіл демонструє на підзолистих та важких ґрунтах. Глинисті ґрунти складаються з дрібних частинок, які активно вбирають воду і злипаються у грудки, а деревна зола робить таку землю більш пухкою та знижує її кислотність. Ефект від такого внесення може відчуватися до 4 років.
Для плодових чи декоративних дерев і чагарників у кожну посадкову яму вносять по 1 або 2 кілограми попелу. При висадці розсади овочевих і квіткових культур по лунках розкладають до 10 грамів золи. Її можна змішувати з ґрунтом і перегноєм, але тільки з добре визрілим. Зі свіжим гноєм або пташиним послідом золу змішувати не можна, оскільки це призведе до втрати азоту, який так необхідний рослинам.
Існує поширений міф про абсолютну користь золи для всіх рослин без винятку, проте це не зовсім так. Є рослини, які люблять кислий ґрунт, наприклад лохина, гортензія, рододендрон або хвойні, тому їм зола може лише нашкодити, викликавши хлороз.
З картоплею теж потрібна обережність. Хоча картопля й любить калій, внесення великої кількості золи безпосередньо під бульби робить ґрунт лужним, що може спровокувати розвиток парші, через яку картопля стане шорсткою та хворою. Тому золою можна опудрити насіннєві бульби перед посадкою з розрахунку 1 кілограм на 30 або 40 кілограмів бульб, але зловживати внесенням у лунки не варто, якщо ваш ґрунт не надто кислий.
Настій золи є хорошим стимулятором росту при замочуванні насіння перед посівом, звісно, якщо мова йде про звичайне насіння, а не дражоване чи гранульоване. Для цього 2 столові ложки настою заливають 1 літром гарячої води, настоюють дві доби та проціджують, після чого насіння замочують на 6 або 12 годин.
Корисно присипати золою зрізи м'ясистих кореневищ квіткових рослин при їх діленні, адже зола запобігає розвитку гнильних захворювань при зберіганні коренеплодів і посадкового матеріалу багаторічників. Вона також попереджає розвиток у ґрунті хвороботворних мікроорганізмів. Перед посівом насіння овочевих і квіткових культур на розсаду поверхню субстрату корисно припудрити просіяною через сито золою, щоб уберегти молоді сходи від чорної ніжки.
Якщо ваш салат, перець, томат та інші культури долають слимаки та равлики, можна рясно посипати ґрунт під рослинами золою, оскільки черевоногі шкідники не люблять повзати по ній. Втім, варто пам'ятати, що цей метод працює лише до першого дощу або поливу, адже мокра зола перестає бути перешкодою для шкідників.
Припудрювання рослин суниці під час дозрівання ягід з розрахунку 10 або 15 грамів на кущ убереже плоди від сірої гнилі. Іноді цю процедуру доводиться проводити повторно, але при цьому золи береться вже вдвічі менше. Просіяною золою можна присипати місця пошкоджені білою та сірою гниллю на огірках.
"Пічне золото" також підходить для захисту рослин плодових і ягідних культур від борошнистої роси, брунькового кліща, плодожерки, вишневого пильщика та інших напастей. З цією метою рослини обприскують приготованим розчином, для якого 300 грамів просіяної золи кип'ятять у 3 літрах води протягом 30 хвилин, потім відстояний розчин проціджують і доводять об'єм до 10 літрів. Для кращого прилипання рідини у розчин додають 40 або 50 грамів будь-якого мила. Обприскують рослини увечері в тиху погоду.
Шпаргалка для дачника:
- 1 сірникова коробка вміщує 10 грамів золи;
- 1 стакан об'ємом 200 мілілітрів вміщує 100 грамів;
- 1 літрова банка вміщує 500 грамів.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!