Кремезна та компактна розсада в касетах з краплями води на зеленому листі.

Адже всі садівники-любителі намагаються домогтися того, щоб їхня розсада була міцною, потужною, проте домашня розсада дуже сильно відрізняється від професійної. Вона більш витягнута, блідіша, відстань між міжвузлями значно довша.

Як же в домашніх умовах досягти такого самого результату, якого досягають професіонали? Спробуймо розібратися, які прийоми застосовують під час вирощування розсади в тепличних господарствах, і подумаємо, як ми можемо відтворити їх у наших реаліях.

Солодкий і гострий перець, томати, баклажани популярні серед багатьох городників. Для нашої країни, незалежно від регіону, ці культури треба вирощувати через розсаду. Після розсадного періоду ці культури чудово ростуть у відкритому ґрунті.

Насіння городніх культур для розсади, особливо насіння перцю, належить до тугосхожих через досить щільну оболонку, тому доводиться застосовувати різні способи передпосівної обробки насіння, щоб прискорити його проростання.

Але ось насіння зійшло, розправило сім'ядольні листки. Які умови необхідно забезпечити розсаді, щоб вона не «сиділа на місці», а росла, як на дріжджах? Не витягувалася, а саме росла вшир, стаючи міцною та кремезною.

Світло

Перець, томати, баклажани належать до світлолюбних культур. Оскільки їх посів починають ще в лютому, природного освітлення для них недостатньо. Розсаді обов'язково потрібно влаштувати досвічування.

Значення мають й інтенсивність освітлення, й тривалість світлового дня. Для повноцінного розвитку перцю й томатів розсаду слід освітлювати протягом 14-16 годин.

Звичайно, головний фактор — це інтенсивність освітлення. Під час професійного вирощування розсади використовують спеціальні, дуже яскраві лампи. Навіть влаштувавши додаткове досвічування, ми не досягаємо потрібної яскравості, оскільки економимо на кількості ламп і на споживанні електроенергії.

Під час вирощування розсади на підвіконні неможливо досягти необхідної яскравості світла за будь-яких обставин. І розмір вікна, і чистота скла, яка після осені й зими залишає бажати кращого, і похмуре небо, і короткий світловий день — все це робить освітлення надзвичайно слабким.

Багато городників, які вирощують розсаду з року в рік, доходять до того, щоб облаштовувати бокси або стелажі для вирощування. Створення спеціального місця має багато переваг. По-перше, ви можете оббити стіни конструкції світловідбивними матеріалами, що збільшить яскравість освітлення. По-друге, можна створити ідеальну висоту підвісу лампи над рослинами. По-третє, якщо стелаж накрити плівкою, то всередині утвориться мікроклімат із підвищеною вологістю, що добре для розсади. Ну й по-четверте, температура всередині конструкції не залежатиме від холоду, що йде від вікна, чи тепла від батареї.

Саме інтенсивність світла має вирішальне значення. Якщо світла мало, розсада тягтиметься до джерела світла й витягуватиметься. Тривалість світлового дня також має значення, але важливо пам'ятати, що рослинам потрібен і нічний відпочинок. Тому для вирощування розсади як на першому етапі, так і після пікірування бажано підтримувати освітлення протягом 14-16 годин.

Живлення

Що ще впливає на формування міцної, коренастої розсади? Звичайно, фосфорні добрива. Фосфор і частково калій сприяють розвитку кореневої системи, тоді як азот стимулює ріст надземної маси. Але це не означає, що розсаду треба повністю позбавляти азоту. Азот дуже важливий для росту рослин на початковому етапі. Просто з комплексних добрив вибирайте ті, у яких вміст фосфору значно перевищує відсоток азоту.

Якщо ви використовуєте прості добрива, то для внесення фосфору й калію візьміть монофосфат калію, а з азотних добрив — калієву або аміачну селітру чи сечовину.

Коли ж починати підживлення? З ними не варто поспішати. Перше підживлення проводять через 2 тижні після пікірування. За цей час корені встигають відновитися після пошкоджень і готові засвоювати живлення.

Зазвичай вважається, що за весь період вирощування розсади потрібно зробити два підживлення. При розчиненні комплексних добрив рекомендована доза — 20-25 г на 10 л води.

Ми діємо інакше. Значно зменшуючи дозу добрив у 2-3 рази, ми вносимо підживлення при кожному поливі. У 10 л води ми розчиняємо 1 ч. л. монофосфату калію (4 г) і 1 ч. л. азотних добрив (4 г). Якщо розсада росте занадто інтенсивно, зменшуємо дозу азоту й збільшуємо дозу фосфору до рекомендованої.

При такому способі, звичайно, іноді відбувається перенасичення ґрунту солями мінералів. До певної міри це гальмує ріст розсади. Але завдяки тому, що поживних елементів у надлишку, вона добре розвивається: листя велике, насичено-зелене, міжвузля короткі, і добре розвинена коренева система.

Ще раз повторимо, що підживлення ми поєднуємо з яскравим освітленням протягом 14-16 годин.

Полив

Розсада завжди досить примхлива до поливів. Вона не любить пересушування ґрунту, але ще гірше для розсади перезволоження. Для розвитку коренів дуже важливе надходження кисню. Тому після поливу землю в розсадних стаканчиках треба розпушити.

Поливи не повинні бути надто рідкими, щоб розсада не відчувала нестачі вологи. Але верхній шар ґрунту має встигати просихати перед наступним поливом.

Вода для поливу має бути кімнатної температури, а краще ще теплішою. Водопровідну воду треба відстоювати протягом доби, щоб хлор, що міститься в ній, випарувався.

Дуже важливо не зловживати поливами. Крім вологи й поживних речовин, кореням дуже потрібне повітря. Тому не беріться за лійку щодня. Чекайте, коли верхній шар ґрунту підсохне. Момент, коли листя розсади почне втрачати тургор — показник нестачі вологи, — можна вважати сигналом до поливу. Звичайно, не треба доводити розсаду до повного зв'ядання. Але й заливати її не варто. Переливи розсади трапляються набагато частіше, ніж її пересушування.

Обприскування

Розсада добре сприймає позакореневі підживлення. Якщо ви бачите, що ваші рослини відстають у рості з якихось причин, регулярне обприскування допоможе їм швидко покращити стан. Якщо рослини перебувають у стресі після пікірування або через нестачу світла чи тепла, можна провести обприскування розчином препарату «Епін екстра» у половинній дозі.

Іноді допомагає обприскування розчином із перекисом водню. Це старий спосіб, який, однак, не замінює підживлення. У 1 л води додають 20 мл перекису водню (1 ст. л.). Цим розчином можна обприскувати розсаду раз на тиждень. Слід пам'ятати, що перекис — це окислювач, а не добриво, і чудес росту він не викличе, але може частково знезаразити верхній шар ґрунту й запобігти розвитку патогенної мікрофлори.

Кислотність ґрунту

Розсада дуже негативно реагує на кислий ґрунт, її ріст гальмується навіть у ґрунті зі слабокислою реакцією. Хоча звичайні дози суперфосфату не здатні критично закислити ґрунт за короткий час, краще вибирати фізіологічно лужні добрива. Ідеальним варіантом для розсади є кальцієва селітра (19% кальцію, 13% азоту). Вона нейтралізує кислотність ґрунту. Крім того, кальцій допомагає краще засвоювати азот, сприяє синтезу хлорофілу й розвитку коренів рослин.

Якщо під рукою немає кальцієвої селітри, не варто намагатися зробити подібне добриво самостійно, змішуючи в воді аміачну селітру й доломітове борошно. Доломітове борошно у воді не розчиняється й у реакцію не вступає, тому кальцій залишиться в осаді й не потрапить до коренів рослини. Щоб справді нагодувати розсаду кальцієм, треба придбати готове, водорозчинне добриво.

Будь-які підживлення мінеральними добривами треба робити по вологому ґрунту, щоб уникнути опіків кореневої системи. Наприклад, можна вранці полити рослини, а ввечері провести підживлення. Перше підживлення проводимо не раніше, ніж на розсаді розвинеться 3-4 справжніх листки.

Температура

Усі розсадні культури — дуже теплолюбні рослини. Оптимальна температура для вирощування розсади +20-23 °С. Якщо розсаду вирощують на підвіконні, то, швидше за все, температура ґрунту в розсадних ємностях не перевищуватиме +16-18 °С. У такому разі треба щось зробити, щоб підвищити температуру. Наприклад, покласти між підвіконням і ящиками з розсадою якийсь утеплювач, наприклад, пінопласт. Або переставити розсаду в тепліше місце й забезпечити її яскравим штучним світлом.

Існує ще один дуже хороший спосіб регулювання росту розсади, який, правда, значно легше здійснити в теплиці, ніж у домашніх умовах. Попри те, що він абсолютно безплатний, треба ретельно продумати, як його забезпечити у ваших реаліях.

Спосіб полягає в регулюванні температури. Ми знаємо, що після появи сходів розсаду теплолюбних культур треба вирощувати за температури +20-22 °С. За такої температури сходи добре ростуть, розвивають корінь, сім'ядольні й справжні листки.

Після пікірування розсада має продовжувати залишатися в теплі. Температура ґрунту може бути в межах +22-25 °С. У цей період розсада особливо вразлива до «чорної ніжки», бо її корені пошкоджені після пікірування, а стебло заглиблене до сім'ядольних листків у вологий ґрунт. Тому дуже важливо, щоб ґрунт був теплим. Перші два тижні після пікірування бажано досвічувати розсаду протягом 14-16 годин.

Через 2 тижні після пікірування можна провести перше підживлення й знизити температуру ґрунту до +15-16 °С. Розсада має інтенсивно освітлюватися, але тривалість світлового дня можна зменшити до 14 годин. У період охолодження треба бути надзвичайно уважними з поливами. Оскільки за нижчої температури вода випаровується повільніше, ґрунт гірше просихає. Тому поливи мають бути рідкішими, ніж зазвичай.

Через 2-3 тижні охолодження температуру поступово підвищують, доводячи її до +18-20 °С. За такої температури розсада росте активніше, і поживні речовини, особливо фосфор, краще засвоюються. У сонячні дні температура природним чином піднімається до +24 °С.

Що дає цей спосіб охолодження розсади? По-перше, у цей період вона не витягується, а активно розвиває корені. По-друге, це стимулює розвиток рослин. При такому способі закладання першої китиці відбувається раніше, а квіток у ній буває у два рази більше.

Охолодження розсади можна проводити не раніше, ніж рослини відновляться після пікірування. Якщо ж пікірування не проводиться, то не раніше, ніж на рослині утвориться 3-4 справжніх листки. Якщо сходи опиняться в холодному ґрунті раніше, поки вони ще не зміцніли, існує ймовірність розвитку патогенних бактерій і загибелі розсади.

Гормони-інгібітори росту

Звичайно, у крайніх випадках, якщо розсада вже дуже виросла, а до висадки ще далеко, можна обробити її гормональним інгібітором росту. Зрозуміло, що при професійному вирощуванні розсади такі препарати застосовують повсюдно. Але з ними треба бути дуже обережними, суворо дотримуватися інструкції та дозування, оскільки передозування може позначитися на подальшому розвитку рослини й на врожаї загалом.

Дотримуючись цих умов, ви виростите міцну, добре розвинену розсаду перцю. А влітку зберете чудовий урожай.