Гроші на вітер, якщо купите ці кімнатні рослини, всі вирушать на смітник

А через кілька тижнів уже починаєш сумніватися, чи не простіше було б отримати звичайний букет. Бо ці рослини часто виглядають так, ніби їх спеціально виростили на продаж, а не для життя у звичайній квартирі.

Більшість із них потребує умов, які в українських оселях створити майже нереально. Особливо взимку, коли батареї сушать повітря, а температура стрибає від протягу з вікна до спеки від обігрівача. І якщо не знати заздалегідь, як діяти, то рослина просто поступово в'яне, а ви відчуваєте розчарування, що знову щось не так зробили.

Медінілла, наприклад, виглядає немов екзотична гостя з тропіків — великі блискучі листки і важкі рожеві суцвіття. Але вона дуже чутлива до сухого повітря і найменших перепадів температури. Навіть короткий протяг може змусити її скинути всі бутони. Без зволожувача і стабільного тепла їй важко, а якщо ще й полив трохи переплутати, то вона швидко втрачає декоративність.

Опунція теж часто розчаровує. Здається, ну що може бути простішого за кактус. А насправді в неї такі дрібні колючки, що після пересадки можна кілька днів витягувати їх з пальців. Плюс їй потрібне дуже яскраве сонце, якого на звичайному підвіконні часто не вистачає, і правильна зимівля з прохолодою. Інакше вона починає витягуватися і втрачати форму.

З азалією ситуація ще складніша. Їй подобається прохолода, висока вологість і кислий ґрунт. У більшості квартир взимку від батарей температура тримається на рівні 22-23 градусів, а повітря сухе. Через це азалія швидко скидає бутони і листя. Навіть якщо вдасться її врятувати, повторного цвітіння часто доводиться чекати дуже довго або взагалі не дочекатися.

Пуансетія, або різдвяна зірка, зазвичай приречена після свят. Щоб вона знову зацвіла, потрібен суворий світловий режим — довгі ночі без будь-якого світла. У звичайній квартирі це майже неможливо організувати, тому більшість людей просто викидають рослину після того, як вона скине червоне листя.

Кипарисовик теж виглядає привабливо в магазині, особливо перед Новим роком. Але в опаленому приміщенні він починає сохнути з кінчиків гілок. Йому потрібна прохолода взимку і постійне обприскування, а без цього він швидко втрачає хвою і виглядає жалюгідно.

Ще одна надзвичайно вибаглива рослина — гортензія. Вона любить вологу і певну кислотність ґрунту. Якщо поливати звичайною водою з-під крана і тримати в теплій кімнаті, то листя часто жовтіє, а цвітіння або не настає, або виходить блідим. Плюс їй теж потрібна прохолодна зимівля, яку в квартирі важко забезпечити.

Каланхое часто спіткає така сама доля. Купуєш красивий квітучий кущик, а через місяць він уже стоїть голий, з кількома жалюгідними квіточками на верхівці. Далі воно просто росте вгору, скидає нижнє листя і виглядає все менш привабливо. Повторного цвітіння в домашніх умовах майже ніхто не може досягти.

І ще одна рослина, яку часто дарують з найкращими намірами — мініатюрні троянди, особливо сорти типу Кордана. Вони виглядають чудово в магазині, але вдома зазвичай довго не живуть. Через кілька місяців залишається тільки сухий кущик, а іноді й зовсім нічого.

Утім, відмовлятися від таких покупок необов'язково. Якщо вам подобається сам процес догляду і є можливість створити хоч приблизно потрібні умови, то можна спробувати. Але слід усвідомлювати заздалегідь, на відміну від невибагливих сансевієрії чи спатифілума, ці квіти є радше сезонними і вимагають уваги і часто не переживають другого року у звичайних умовах.

Тому перед покупкою варто чесно оцінити, чи готові ви до цих вимог, чи вам достатньо тимчасової прикраси інтер'єру.