Чистотіл рідко росте посеред грядки. Він займає краї: вздовж паркану, біля стіни сараю, під яблунею, коло компостної купи. Якщо в цих місцях його побільшало, це означає, що земля там родюча.
Чистотіл оселяється там, де в ґрунті багато азоту й перегною, де півтінь і землю давно не копали. Кислотність за ним не визначити. Головний клопіт із ним — не дати утворити насіння, інакше мурахи рознесуть насіння по ділянці.
Про що свідчить чистотіл
У ботаніків є шкали, за якими рослину читають як прилад: наскільки вона любить світло, вологу, кислий ґрунт, азот. За показником азоту чистотіл має 8 балів із 9. Він росте біля житла: коло огорож, на узбіччях, коло підніжжя старих мурів, у забур’янених закутках сіл — скрізь, де земля волога, але не мокра, багата й перегнійна.
До кислотності чистотіл байдужий, росте і на нейтральній землі, і на вапнистій. Не кислу землю виказують інші рослини: щавель малий і ториця польова. Якщо на ділянці ростуть вони, кислотність варто перевірити — смужками або приладом із садового магазину.
Світло йому підходить майже будь-яке, але найкраще — півтінь, як на узліссі. У тіні й у вогкості кущі витягуються майже до метра, на сухому сонці залишаються нижчими. Високі стебла затінюють усе, що нижче за них, тому низьким рослинам поруч, наприклад, полуниці, дістається менше світла.
А ще чистотіл видає, що цей куток давно не копали і не пололи, і він зайняв його раніше за вас.
Що росте поруч
Один бур’ян — підказка, кілька разом — уже картина. Поруч із чистотілом зазвичай оселяються такі самі любителі азоту: кропива, мокрець (зірочник), яглиця, підмаренник чіпкий. А яглиця до того ж підкаже, що місце тінисте.
Чому його так багато
Чистотіл — багаторічник із товстим стрижневим коренем. Зірвете верхівку — корінь дасть нові пагони.
Цвіте він у нас із кінця квітня до вересня, і за сезон одна рослина дає сотні чорних блискучих насінин у довгих стручках. Розносять їх мурахи: на кожній насінині є м’ясистий придаток. Мурахи несуть насіння до мурашника, згодовують придаток личинкам, а саму насінину викидають у купу відходів біля гнізда, у родючу землю, де вона й проростає. Тому молоді кущі з’являються не лише під старим, а й осторонь нього — там, де ходять мурахи.
Як прибрати зайвий чистотіл
Працюйте в рукавичках і в одязі з довгими рукавами. Помаранчевий сік чистотілу подразнює шкіру й очі та бруднить руки. Усі частини рослини отруйні, тому виполотий бур’ян не віддавайте кролям і козам.
- Восени — викопайте коріння. Кущі вже утворили насіння, але корінь зимує і навесні знову почне рости. Підчепіть кущ вилами біля основи й дістаньте корінь цілком: з відірваного шматка він відросте.
- Влітку — не давайте утворити насіння. Прибирайте кущі до цвітіння або зрізайте відцвілі квітки, поки не дозріли стручки.
- Навесні — сапкою по сходах. Молоді рослини швидко відрощують довгий товстий корінь, тому зрізати їх краще одразу. Обирайте теплий сухий день, щоб підрізані корінці швидко засохли.
Під мульчу. Шар перегною або компосту завтовшки близько 10 сантиметрів, насипаний рано навесні, глушить сходи. Великі зарості скошують, накривають картоном, а зверху — товстим шаром кори або трісок на кілька років: без світла коріння відмирає.
Хімія проти чистотілу не потрібна. А от коріння й кущі з насінням у компостну купу не кладіть: у домашньому компості вони можуть не загинути, і ви рознесете чистотіл по грядках разом із компостом.
Чи варто залишити куточок
Якщо чистотіл росте коло паркану або під деревом і нікому не заважає, куточок можна залишити: він цвіте з весни до осені там, де мало що росте. Стежте лише за двома речами — щоб до нього не діставалися маленькі діти і щоб він не утворював насіння на грядки. Не давайте йому утворити насіння й виполюйте зайві сходи — тоді чистотіл залишиться на своєму місці.
Звідки такі назви
Латинське Chelidonium — від грецького «ластівка»: вважалося, що чистотіл зацвітає, коли прилітають ластівки. У нас його називали ластовиним зіллям, а ще ним запарювали глиняні глечики, щоб молоко в них не скисало.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!