Навесні на городі й так бракує рук, а для чорнобривців треба або вирощувати розсаду на підвіконні, або сіяти їх у теплу землю. Тому деякі садівники сіють їх пізньої осені. Вони збирають насіння зі своїх кущів, сіють його вже в холодну грядку й до весни про неї забувають.
Насіння, посіяне пізньої осені в холодну землю, лежить до весни й сходить, коли земля прогріється. Сіють, коли заморозки стали звичною справою й тепла вже не обіцяють. Квіти будуть влітку, а виграш у тому, що не потрібні розсада та весняна сівба.
Чому насіння дочекається весни
Самі чорнобривці морозу не переносять. Кущ гине, щойно замерзне, тому зимувати в грядці може лише насінина. Небезпечно, якщо насіння встигне прорости восени, адже ніжні сходи перший же мороз уб’є.
Швидко чорнобривці проростають тільки в теплі. У теплій землі (21-24 °C) сходи з’являються за 5-8 днів, а в прохолодній насінина довго лежить і чекає. Тому сіяти їх навесні в ґрунт радять, коли земля прогрілася приблизно до 18 °C. Восени поки земля холодніша, насінина не йде в ріст і чекає тепла.
Так чорнобривці розмножуються й самі. У саду вони нерідко сходять навесні з насіння, яке обсипалося з торішніх кущів.
Коли сіяти
Строк підказує погода. Нічні заморозки вже не рідкість, верхній шар землі вранці прихоплений морозом, а синоптики не обіцяють потепління. Якщо посіяти раніше, у теплі дні земля ще прогрівається, і насіння може піти в ріст до зими.
Перші заморозки в Україні зазвичай приходять у жовтні, на півдні ближче до кінця місяця, а в Одесі навіть на початку листопада. Сіють пізніше, коли такі ночі стали звичними. Тому на більшій частині країни чорнобривці сіють у листопаді, а на півдні — наприкінці листопада або в грудні.
Яке насіння зібрати
Квітка чорнобривця — це цілий кошик із безлічі дрібних квіток. Кожна дає по одній насінині. Насінина схожа на чорну голочку завдовжки близько сантиметра зі світлим хвостиком.
Зрізають голівки, коли пелюстки висохли, а низ кошика побурів і підсох. Збирають у сухий день. Дощової осені голівки можна зрізати трохи раніше, поки низ ще зеленкуватий, і досушити вдома, інакше насіння в сирості може запліснявіти. Насіння витрушують на тарілку або рушник і сушать близько двох тижнів, а потім зсипають у паперовий пакет чи закриту баночку. Добре висушене насіння зберігає схожість до 3-4 років, тож торішнє теж годиться.
Збирати варто зі звичайних сортів. Якщо на пакеті, з якого ви сіяли навесні, стояла позначка F1, це гібрид. З його насіння не виросте точна копія батьківського куща, і замість рівного бордюру виростуть рослини різної висоти та кольору. Насіння з низьких і високих кущів краще збирати окремо, щоб посіяти його в різних місцях.
Як посіяти
Місце обирають сонячне, де навесні не стоїть тала вода. Чорнобривці краще переносять посуху, ніж сирість, і в мокрій землі можуть загнивати. Важкий глинистий ґрунт перед сівбою перекопують із компостом або піском.
У розпушеній грядці роблять борозенки завглибшки близько сантиметра. Відстань між ними така, на якій потім ростимуть кущі. Низьким чорнобривцям із розлогими кущиками (на пакетах їх називають відхиленими або розлогими) потрібно 20-25 см, високим (прямостоячим) — 30-40 см. У борозенку насіння розкладають густіше, а зайві сходи навесні легко пересадити. Зверху посіви присипають сухою землею або перепрілим компостом і злегка притискають долонею. Поливати не потрібно, удобрювати теж, бо від зайвого азоту чорнобривці нарощують листя, а квітів дають мало. Грядку варто позначити кілочками, щоб навесні її не перекопати.
Дехто робить ще простіше. Сухі голівки з насінням розкладають по клумбі або біля паркана, злегка вдавлюють у землю й присипають. Якщо насіння перезимує вдало, навесні там з’являються густі сходи, і їх залишається лише розсадити.
Що робити зі старими кущами
Відцвілі кущі зазвичай виривають, подрібнюють і закопують у грядку або кладуть у компост. Товсті стебла й корені перепрівають довше, їх краще рубати дрібніше. Землі це додасть органіки.
Чорнобривці цінують і за те, що вони стримують деяких нематод — дрібних червів, які псують корені овочів. Але діє на них речовина, яку виділяють лише живі корені, що ростуть. Подрібнені кущі в землі цих речовин уже не виділяють. Щоб від цього була користь, чорнобривці саджають густо на місці майбутньої грядки, і вони мають рости там два-три місяці, не менше. Повністю нематод вони не знищують, тому таку посадку повторюють щороку.
Чого чекати навесні
Підзимові чорнобривці сходять не з першим теплом, а коли земля прогріється, тобто приблизно тоді ж, коли їх сіють навесні в ґрунт, — у травні. Не варто тривожитися, якщо в квітні грядка порожня. Прискорити справу можна прозорою плівкою. На початку весни її натягують на низькі дуги над грядкою, і на сонці земля під нею прогрівається швидше. Коли з’являться сходи, плівку вдень знімають, щоб вони не перегрілися, і тримають напоготові на холодні ночі.
Весняні заморозки в Україні зазвичай закінчуються в квітні, але іноді бувають і в травні, найпізніші — в останній декаді місяця. Навіть легкий заморозок губить сходи чорнобривців, тому, якщо обіцяють заморозок, їх на ніч укривають агроволокном або плівкою.
Ще одна весняна біда — слимаки. Вони охоче їдять молоді чорнобривці, особливо в сирому місці. Сходи варто оглядати ввечері, коли слимаки виповзають, і збирати їх руками.
Густі сходи проріджують, залишаючи між кущами 20-25 або 30-40 см. Зайві рослини пересаджують, чорнобривці переносять це легко. Викопують їх із грудкою землі, саджають трохи глибше, ніж вони росли, і поливають.
Від проростання до перших квітів минає приблизно півтора-два місяці, у високих сортів довше. Тож підзимові чорнобривці зацвітуть до середини літа. Розсада, вирощена на підвіконні, зацвіте раніше. Зате після підзимової сівби навесні не потрібні ні підвіконня, ні зайва метушня.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!