Одні грибники беруть із собою ніж і зрізають кожен гриб біля землі. Інші викручують його рукою й певні, що так правильніше. Суперечка ця давня, а відповідь проста. Для майбутніх грибів спосіб не важливий. Грибному місцю шкодить зовсім інше, і про це сперечаються значно рідше.
У гриба немає кореня
Те, що ми називаємо грибом і кладемо в кошик, — лише його «плід». Кореня в нього немає, біля землі ніжка просто переходить у грибницю. Вона і є сам гриб, мережа тонких ниток під мохом та опалим листям. Якщо обережно відігнути мох біля ніжки, видно білу або жовтувату павутинку, яка розходиться в усі боки. Лежить вона неглибоко, за кілька сантиметрів від поверхні, і живе багато років, переживаючи і зиму, і посуху.
Грибниця росте від центру в боки, тому в багатьох грибів «плоди» з’являються кільцем. Якщо її не турбувати, кільце щороку розходиться на 8-50 сантиметрів, а за довгі роки виростає до десятків метрів. На тому самому місці новий гриб уже не виросте, хоч зрізайте старий, хоч викручуйте. Наступні з’являться в іншому місці тієї самої грибниці, а якщо гриби ростуть колами, то трохи далі по кільцю.
Зрізали чи викрутили, а грибів за 30 років не поменшало
Раніше грибникам частіше радили ніж. Боялися, що, викручуючи гриб, порвуть нитки грибниці й заразом погублять маленькі грибочки, які сидять поруч із дорослим. Інші заперечували, що від повороту ніжка відривається від грибниці, а самі нитки лишаються цілими.
У Швейцарії це перевірили в старому мішаному лісі з буком, дубом, ялиною та сосною. Там огородили ділянки по 10 на 10 метрів. Щотижня з травня по грудень на одних ділянках гриби викручували, на інших зрізали ножем, а треті не чіпали взагалі. Так тривало майже 30 років. Ні на тих, ні на інших ділянках грибів не стало менше, ніж на недоторканих, і кількість видів теж не змінилася. За лисичками в Америці так само спостерігали 13 років, і від зривання лисичок не поменшало.
Багатим чи бідним видасться грибний рік, вирішує переважно погода, а не те, скільки грибів зібрали тут торік.
Коли зручніший ніж, а коли руки
Раз грибниці байдуже, беріть кожен гриб так, як зручніше саме з ним. Ламкі пластинчасті гриби, як-от сироїжки, якщо їх викручувати, зазвичай ламаються в руці, тому їх простіше зрізати. Підберезник, підосичник або білий виходять із землі цілими, якщо похитати їх з боку в бік і потягнути. Опеньки ростуть купками на пнях, і їх зрізають ножем просто з пня.
Великий гриб теж зручніше зрізати, адже на зрізаній ніжці немає землі й чистити менше. Ріжте низько, біля самої землі, залишивши короткий кінчик. Він не заважає, швидко згниє або його з’їдять слимаки. Зріз ніжки одразу показує, чи є в ній червоточини. Червиві гриби залишають у лісі, а зібрані одразу очищають від землі й прилиплого листя і тільки потім кладуть у кошик.
Якщо гриб викрутили, ямку прикрийте мохом або листям, щоб грибниця не пересихала.
Що шкодить грибному місцю
Найбільше врожай знижують ноги. В іншому досліді у швейцарському ялиннику десять років стежили за ділянками, якими ходили так, як ходить звичайний грибник. Грибів там виростало в середньому на третину менше, ніж там, де не ходили. Підошва чавить молоді грибочки, які ще не показалися з-під листя. Сама грибниця від цього не гине. Там, де одне місце з лисичками роками витоптували так часто, що гриби зникли, вони повернулися вже наступного року, щойно туди перестали ходити.
Надовго грибне місце псують граблі та звичка ворушити мох і листя в пошуках дрібних грибів. Де опале листя, хвою та мох згрібають і виносять із лісу, гриби зникають на роки, а білий гриб може не з’являтися й десять років. Якщо ви розгорнули листя, щоб зазирнути під нього, покладіть його назад.
Неїстівні гриби, навіть мухомори, не збивайте, а старий перерослий гриб, який у кошик не годиться, не копайте ногою. Нехай стоять, адже під шапинкою в них достигають спори, з яких виростають нові грибниці.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!