Коли Миті було 3 роки, він дуже любив «бути Людиною-павуком». В черговий раз, «перетворившись» в людину-павука, він прийшов на кухню рятувати мене. Я йому природно підіграла. Після чого вирішила віддячити і запропонувала йому повечеряти. Митя, задоволений, що мама його НЕ розсекретила, сів за стіл і дуже добре, без всяких примх (!) поїв. Потім я ненароком запитала, чи не бачив він Митю? Ще більше запишався, він сказав, що зараз його відшукає. Через хвилину прибігає:
- Мам, ти мене шукала?
- Так. Тут людина-павук був, уявляєш, врятував мене від бандитів.
На обличчі у Миті найщасливіша посмішка. Я продовжую:
- Ну, а тепер сідай вечеряти!
Треба було бачити його обличчя... Він-то вже поїв, а зізнатися, бідоласі, не можна.., інформує Ukr.Media.
***
