Школяр несподівано проявив індивідуалізм і оскаржив справедливість традиційного тлумачення, написавши твір по байку «Бабка й Мураха»

Ви напевно пам'ятаєте сюжет байки Крилова «Бабка й Мураха», інформує Ukr.Media.

Стрибуха Бабка все Літо червоне проспівала. Озирнутися не встигла, як зима котить в очі. Коли стрибуха підходить до працьовитої Мурашки і просить поділитися харчами, щоб дотягти до зими, той її посилає, знущально додаючи: «Ти все літо співала? Так піди ж, попляши!».

Всі ми вчили цей мудрий твір у школі, і всім нам вселяли, що Мураха - свідомий громадянин і зразок для наслідування, а Бабка - тунеядка і паразітка, такою бути не можна.

Однак в одній школі щось пішло не так. Школяр, якому задали написати твір по Криловській байки, несподівано проявив індивідуалізм і оскаржив справедливість традиційного тлумачення!

Після того, як батьки учня виклали твір в інтернет, воно розлетілося по Мережі з вірусною швидкістю.

Твір-міркування. «Бабка й Мураха»

З цікавістю і подивом прочитав байку Крилова «Бабка й Мураха». Я абсолютно не згоден з мораллю цієї байки.

Сюжет байки такий, що стрибуха Бабка літо червоне проспівала, припасів не запасла, дров не приготувала, а тут зима настала як завжди несподівано. Щоб не померти від холоду і голоду, Бабка звернулася до чоловіка, свого друга Мурашки. Вона попросила його всього лише «поселити і обігріти». А мураха їй на це по-хамськи відповідає: «Так піди ж попляши»!

Мені здається, що мораль байки повинна бути така: мурахи, звичайно, - корисні тварини, але ж хтось повинен пурхати, просто так, для краси, щоб світ був різнобарвний. Я б прихистив Бабку, і Метелика прихистив би, а припасами можна поділитися, мені не шкода. Нехай собі пурхають, адже без них не буває весни. І літа теж не буває.

До речі, Крилов, по-видимому, не знав, що бабки не живуть взимку - вони відкладають яйця і вмирають з настанням холодів.