Чому вони такі розумні?

Дістався у спадок одному мужику від моторошно багатої померлої тітки величезний алмаз. Він вирішив піти до ювеліра для огранювання. Той уважно

оглянув алмаз і вигукнув:

- Це — унікальний камінь! Він коштує шалених грошей! Я не візьмуся його обробляти! А раптом я щось не так зроблю, раптом помилюся! Ні, не візьмуся я

його робити, і не вмовляйте!

Пішов чоловік до іншого майстра. Той теж відмовився, пославшись на ті ж причини. Пішов до третього. Ним виявився старий єврей. Єврей оглянув алмаз і

крикнув хлопчикові, який сидів у кутку і обробляв якесь старе колечко:

- Моня, хлопчик мій, зроби-но ось цей камінчик!

Мужик, з переляком:

- Послухайте, як ви можете довіряти вашому юному підручному такий камінь?! Хіба ви не знаєте, що це за алмаз?! Його відмовилися обробляти найкращі ювеліри в місті!

- Любий! Ви знаєте, шо у вас за алмаз і скільки він коштує. Я знаю, шо у вас за алмаз і скільки він коштує. А Моня не знає, і він таки зробить!