Позитивні емоції важливі для людини, тому необхідно регулярно покращувати настрій веселими анекдотами, інформує Ukr.Media.
***
Зустрілися двоє однокласників:
- Ну ти як сам? Як дружина? Я пам'ятаю, вона 30 років тому цвіла, як троянда!
- Усе. Відцвіла. Одні шипи залишилися.
***
Напис на двері кабінету директора рекламного агентства в День його народження:
- Шановні співробітники! Вітаю всіх з Днем народження боса! Квіти й цукерки не п'ю!
***
Париж.
У квітковому магазині зустрічаються двоє знайомих.
- Добрий день, пане!
- Добрий день! Дозвольте поцікавитися, а для кого ви купуєте ці красиві троянди?
- Для мадам Жанетт, мсьє...
- О, я думаю мадам Жанетт цей чудовий букет сподобається!
- Не думаю... Річ у тому, що сьогодні її ховають...
***
Мужик стоїть на зупинці біля села, чекає автобус. Поруч росте ціла галявина ромашок. Під'їжджає на машині браток і питає:
- Почім ромашки? Хочу телиці задарувати.
Мужик трохи подумав і каже:
- 300 гривень букет.
Той:
- Я пацан конкретний, давай за 200.
Мужик погодився. Браток задоволений, їде і думає:
- Круто я його з 300 до 200 розвів. Лохів я відразу бачу.
***
Йде мужик по вулиці, нікого не чіпає. Тут до нього звертається квіткарка:
- Чоловік, купіть квіти.
- Мені вони не потрібні.
- Ну, дружині купіть — зрадіє.
- Немає дружини, пішла.
- Купіть, повернеться.
- Та не дай Боже, ще накаркаєте!
***
Шоста ранку. В цілодобовий квітковий магазинчик заходить інтелігентного вигляду чоловік, але з явними ознаками бурхливо проведеної ночі. Каже продавщиці:
- Підберіть мені букет для дружини. Красивіше.
Потім задумався і додав:
- І м'якіше.
***
Алло, милий, ти навігатор чіпав? -Так. Дивився як від Одеси до Львова доїхати.
- Ну,... вітаю, я у Львові.
***
Як говорила Берта Марківна: Мужики — як кури, 20 метрів від будинку і вже нічиї.
***
Вранці біля ліфта:
— Як поживаєте, Соломон Маркович?
— Я вас благаю! В одній країні живемо!
***
- У мене дві новини, з якої почати?
- З хорошої.
- Ви стали рекордсменом зі стрибків зі скелі.
- А погана?
- Я Апостол Петро.
***
- Скажи, що таке мудрість?
- З розвитком склерозу якось само собою забувається все погане. Поступово втрачаючи зуби, розумієш, що в житті головне не їжа. Коли дивишся на бабусь, від яких колись був у захваті, усвідомлюєш, що не варто занадто зациклюватися на жінках. Біль в суглобах призводить до розуміння, що немає в житті причин бігати й метушитися. А прогресуюча втрата слуху все частіше змушує мовчати.
***
