Позитивні емоції важливі для людини, тому необхідно регулярно покращувати настрій веселими анекдотами, інформує Ukr.Media.
***
Зібралися натовпом святкувати Новий рік. За пару годин до 12 мені стає погано, втрачаю свідомість. Прийшов до тями в лікарні, а поруч тільки знайома дівчинка з тієї компанії й... більше нікого. Друзі, як з'ясувалося пізніше, ніхто не хотів переривати веселощів і їхати з моїм тілом. Окрім цієї дівчинки, яка мені потім ще й речі привезла, і весь тиждень їжу готувала, і на виписку приїхала. Начебто й сумно, а ніби й позбавився людського сміття у своєму житті. І кохання знайшов. Тому що відпускати цю дівчинку після цього мені не захотілося, так і живемо досі.
***
- Дорогий, ти мені не допоможеш? У мене поїзд на Київ за годину.
- Не хвилюйся, звичайно, встигнемо...
Дівчина впадає у короткочасну летаргію, вони їдуть автомобілем дорогою до Києва. Дівчина прокидається і бачить пам'ятки столиці:
- Але ж я просила тебе тільки на поїзд!
- На автомобілі якось надійніше...
- Придурок! Я ж провідниця!
***
Ніколи не вірила у те, що деяким людям судилося зустрітися. Але один випадок перевернув абсолютно все. Я дуже люблю гуляти вночі або рано вранці. Особливо коли мені морально погано. Якось сиділа на даху одного будинку. Уявіть. Ніч. Зоряне небо. Тиша. І ти наодинці з думками. Раптом звук кроків зі спини. Обертаюся, бачу силует хлопця. "Чомусь я знав, що ти тут", — сказав він тоді. І дивно було те, що я не злякалася. Лише мовчки відсунулась. Він сів поруч, і ми проговорили всю ніч до світанку. І мені полегшало. На запитання, що він тут робить, відповів: "Я люблю гуляти вночі, а потім мене щось сюди повело. Я ніби відчув, що комусь тут погано". Зараз ця людина — мій найкращий друг. І як після цього не вірити у долю?
***
