
Давно ми вас не тішили анекдотами. Робимо це рідко, але влучно. Ніхто з нас ці анекдоти не вигадує, все нове — це добре забуте старе, або не дуже добре забуте, або й не забуте зовсім. Але хай там як, із наведеними нижче сюжетами я особисто зіткнувся вперше.
Ну а тепер — гайда!!!
Господи! Я справді просив, щоб у мене нарешті з'явився хоч хтось. Ну чому глисти?!
Бабуся два тижні грала з онуком у школу. Наприкінці другого тижня вона дізналася, що робить за нього домашнє завдання.
Мене кидає то в жир, то в голод.
Казка була такою страшною, що діти вийшли покурити.
Піднявся долар — підняли ціни. Долар упав — жодна гадина ціни не знижує. Виходить, річ зовсім не в доларах, а в гадинах.
— Лікарю, а який ідеальний зріст для моєї ваги?
— Чотири метри.
Циганський шахіст вважає, що партія програна, якщо він втратив обох коней.
З'явилися телефони, вбудовані у вухо, телевізори, вбудовані в око... Розробляють нові унітази.
Фізрук Віктор Мирославович уже другого вересня дозволив першокласникам називати себе просто Віктор. Після почутого за день: Мімосралович, Мілосралович, Малосралович.
Чоловік сказав, що між нами зникла іскра. Ось купила електрошокер. Зараз опритомніє, ще раз запитаю!
Дружина вирішила присоромити мене перед своїми подругами і сказала їм, що я в ліжку так собі. Вони з нею не погодилися.
Хлопець викрав свою кохану. Опівночі він заліз до неї через вікно і на таксі повіз на вокзал. Приїхавши на місце, він питає у водія:
— Скільки я вам винен?
— Нічого, батько нареченої вже розрахувався.
Сидячи в черзі на прийом до нового стоматолога, я звернула увагу на його диплом, що висів на стіні в приймальні. Раптом я згадала, що красивий високий хлопчик з таким іменем навчався зі мною в одному класі десь 30 років тому. Але щойно я зайшла до кабінету, то відразу відкинула цю думку — цей лисуватий сивий чоловік зі зморшкуватим обличчям був надто старий, щоб бути моїм однокласником. А втім, після того, як він провів огляд, я запитала його, яку школу він закінчив. І він назвав номер моєї школи!
— У якому році? — запитала я.
— У 1978-ому. А чому ви питаєте?
— Ви були в моєму класі! — вигукнула я.
Він пильно подивився на мене і запитав:
— Так? А що ви викладали?
Пліткар — той, хто говорить з вами про інших, зануда — той, хто говорить з вами про себе, а блискучий співрозмовник — той, хто говорить з вами про вас.
Старий професор:
— Нещодавно мені наснилося, що я читаю лекцію студентам. Прокидаюся. І що б ви думали?! Справді, читаю лекцію!
— Я чув, що твоя дружина машину розбила?
— Ну так, розбила.
— Сама хоч жива?
— Поки що так, у ванній зачинилася.
Дитина моїх знайомих, погостювавши влітку в бабусі з дідусем, почала в садочку грати, ніби вона самогон жене... Як сказала вихователька, найстрашніше, що всі діти вишикувалися до неї в чергу... з кухликами!
Після народження дев'ятої дитини батьки вже спали при світлі й під наглядом дорослих дітей.
— Знаєш, що найкращий шлях до успіху — це робити те, що любиш найбільше!
— Знаю, мій дядько так спився.
Пристойна дівчина не морщить носика, коли в тебе випадково вирветься матюк. Справді пристойна дівчина повинна запитати, що означає це слово.
Орнітолог посивів, коли, окільцювавши ворону, почув: "Я згодна!".









