"Я її вилікую"
Сергій Попов, сіроокий високий шатен, ріс у хорошій сім'ї. Мама працювала в телефонній компанії, батько - відомий епідеміолог. Сергій, їх єдиний син, серйозно займався стрибками з трампліну. Але одного разу отримав травму, і з мрією про великий спорт довелося попрощатися.
Далі служба в армії, ПТУ, робота на заводі, одруження, народження сина. На жаль, шлюб не склався. Три роки сварок, тривале розлучення - Сергій дав собі слово більше не одружуватися... Коли в роки перебудови завод, де хлопець працював, закрився, Сергій пішов в таксисти.
Одного разу до нього звернувся приятель з проханням допомогти: треба було визволити дівчину з спецприймальника в міліції. А у Сергія якраз шкільний товариш працював в начальстві УВС. В міліції він і познайомився з "полонянкою" - Тетяною.
- Син з розуму зійшов - розмови тільки про неї, - зітхає мама Сергія Лідія Іванівна. - Запитала: "Хто вона?" Сергій відповів: "Модель". "А чому в міліцію потрапила?" - "Випивала в компанії. Таня як вип'є - буйна. Але я її вилікую!"
Зловісне пророцтво
Сергію йшов 28-й рік. Тетяна була трохи молодше. Довгонога брюнетка балетної зовнішності. В розлученні, залишила з бабусею доньку. Мріяла про подіумі - не склалося. Виступала в стриптиз-барах.
Одного разу Сергій прийшов до неї, побачив голою біля жердини і закотив скандал: кидай негайно! Тетяна відповідь: мовляв, ти в своєму таксі копійки заробляєш, а мені ще дочку утримувати.
Вони прожили в цивільному шлюбі майже два роки.
- Любили одне одного, але він її ревнував до втрати пульсу! - журиться Лідія Іванівна.
Сергій дуже любив творчість Висоцького. Одного разу на день народження Тетяни переписав їй чотиривірш артиста:
Я пісень співати не буду нікому -
Нехай, може бути, ти цьому не рада, -
Я для тебе можу піти в тюрму -
Нехай це буде для тебе награда.
Вірші стали пророцтвом.
Загадкове вбивство
Всю п'ятницю, 23 травня 2003 року, Сергій, Таня, її подруга Настя зі своїм бойфрендом Андрієм (обидва учасники стриптиз-шоу) гуляли на знімній квартирі Попова. Ввечері розійшлися. Настя залишилася.
Її труп з колото-різаними ранами міліція виявила в цій квартирі на наступний день.
Міліцію викликала Тетяна. Мовляв, їй зателефонував Сергій зізнався, що вбив Настю. Попова забрали в СІЗО. Він підтвердив: "Так, це я вбив". Але ніяких подробиць не розповідав: мовляв, був п'яний, нічого не пам'ятаю.
- Я прийшла на побачення до сина. Дивлюся, він сидить гоголем - гордий, - згадує мама Попова. - Сказав: "Я не вбивав. Але люблю Таню і не можу інакше". Адвоката взагалі не слухав.
За версією слідства, Сергій посварився з Настею, схопив кухонний ніж і завдав їй численні удари, полоснув по сонній артерії. Потім закрив квартиру і пішов.
Коли пролунав вирок - 11 років строгача, Сергій, здається, прийшов у себе... Але було вже пізно.
Як все було
- Я зайнявся цією справою, коли Попов вже відсидів чотири роки, - розповідає адвокат Сергій Савенко. - Ось що мені розповів Сергій.
У день вбивства він пішов у магазин. Повернувся, побачив труп. Подзвонив Тані. Вона заплакала, зізналася - на ній вина. А у неї маленька дочка, мовляв, їй не можна в тюрму. Сергій сказав: "Не бійся, візьму провину на себе". А вбивство, швидше за все, звичайна побутова сварка із-за ревнощів. Сергій натякнув, що в той вечір Настя з ним загравала...
Адвокат домігся експертизи фотографій ран вбитої. Висновок: їх не завдавав чоловік - швидше за все, жінка, занадто поверхневі. Довів, що на Сергієві не знайшли слідів крові.
Коли суд постановив звільнити Попова за недоведеністю провини, Сергій відсидів уже сім років. До речі, на зоні йому дали прізвисько Поп. Не стільки з прізвищем, скільки тому, що він серйозно зацікавився релігією.
- Казав, що він як мученик, - згадує Сергій Савченко. - Взяв на себе чужий хрест і повинен його нести.
- Перші роки Таня їздила до Сергійка, - розповідає його мама. - Потім знайшла нового чоловіка, відкрила кастинг-агентство, потім виїхала за кордон. Син дуже страждав.
Адвоката Сергій попросив не наполягати на пошуку вбивці, не псувати Тані життя. Ось такий донкіхот.
Сидить "за себе"
- У 2011 році Сергій повернувся на волю, - закінчує розповідь його мама. - Знову влаштувався в таксі, познайомився з дівчиною.
Але в минулому році на сім'ю обрушилося нове нещастя. Сергій вийшов на роботу в нічну зміну і не повернувся. Під ранок зателефонували з лікарні: він у реанімації. Трагедія знову сталася недалеко від будинку, в якому вбили Настю. Попов не впорався з керуванням, врізався в ліхтарний стовп. Легковик некруто. Пасажир - смерть. У Сергія перелом ребер та черепно-мозкова травма. Лікар сказав - вижив дивом...
Суд засудив Сергія до трьох років. Його відправили на ту ж саму зону під Володимиром...
Сергій через свого адвоката передав: "Даремно я тоді провину на себе взяв. Якби не це, думаю, по-іншому б життя склалося..."
