Кінець грудня - час підбивати підсумки року. Року, що став, мабуть, найвирішальнішим в історії нашого народу. Події, до яких усі ми виявилися причетними, перевернули багато наших уявлень, переконань та ідеалов. Ураган змін підхопив тисячі людей. Когось поніс у невідомість, когось тріпає у підворіттях. А когось підніс на недосяжну висоту, де ми можемо розгледіти у всій повноті їх характери і вчинки. Багато з тих, кого ми, здавалося б, добре знали раніше і про кого склали залізобетонну думку, раптом заявили про себе з несподіваного боку. Здивували, збентежили і захопили, зламавши всі наші уявлення про можливості й мотиви людини.
Важко вибрати з них десятьох, але спробуємо.
Руслана Лижичко
Вона, швидше, «подив» кінця 2013 року. Відкривши свого часу перемогою на Євробаченні Україну Європі, вона, здавалося, заблукала в минулому - потонула в шоу-бізнесі, у невибагливих «стрибаннях» під музику. Але в ніч на 30 листопада саме вона перша здолала розгубленість. І відтоді нікому не віддавала звання душі Майдану, невтомної, некерованої, непередбачуваної. Вона і зараз гасає то зарубіжжям, агітуючи за Україну, то Донбасом, звільняючи полонених.
Тетяна Чорновол
Дівчинка, що розважала народ тролінгом київської міської влади, протестувала на баштовому крані і забиралася через паркан на дачу Януковича, потрапила під такі нищівні удари долі, що, здавалося, ніколи не оговтається. Але вона вийшла з них заново народженою на світ, зі своїми переконаннями, своїми неординарними оцінками, сформувалася в цілісного політичного діяча, до слів якого не можна не дослухатися.
Юрій Бутусов
Блискучий журналіст. Він прийняв бойове хрещення вже 1 грудня на Банковій, причому як миротворець. І напрочуд швидко став не просто кращим військовим журналістом в Україні, але справжнім (хоч і без погон) військовим стратегом, на думку якого посилаються і на якого змушене зважати керівництво країни.
Ігор Коломойський
Дивна метаморфоза відбулася з людиною, яка ще вчора стверджувала, що правильний банкір завжди сидить «у тіні» і не висовується. Людина з декількома громадянствами, він у трагічний для країни час став губернатором прикордонної, завислої на волосинці від сепаратистського перевороту області, перетворив Дніпропетровськ на центр українського патріотизму і кинув виклик Путіну, на який диктатор зреагував вельми нервово.
Петро Порошенко
У ньому тривалий час вбачали більше бізнесмена, ніж державного діяча, людину без яскраво виражених переконань, що віддає перевагу політичному комфорту. Нестримно вийшовши з тіні своїх конкурентів, він здивував усіх тим, що зі значною перевагою виграв президентські вибори. Народ у нього повірив, і в дуже непростий для країни час він для багатьох став надією на перемогу і мир.
Арсеній Яценюк
До Майдану його вважали за яппі, що уявляв себе ковбоєм, міцеблюстителем трону Юлії Тимошенко. Але він несподівано став одним із яскравих лідерів Майдану. Знамените «Куля в лоб» - це вигук людини, що спалила всі мости до відступу, до звичного білокомірцевого життя. Попри критику, він не втратив довіру людей, привів до перемоги свою політсилу і знову очолив уряд. Чи здивує він нас в прийдешньому році - рішучими реформами? Побачимо.
Олександр Турчинов
Коли влітку минулого року слухав його на нечисленному мітингу на підтримку Тимошенко, вирок здавався однозначним: час цього політика минув. Але прийшов лютий Чотирнадцятого, і на нього звалилася колосальна відповідальність за країну. Цивільна людина, пастор, вічний другий номер у партії, він несподівано посів пост номер один у країні, прийняв перші болючі удари агресора і не здригнувся. Призначення Турчинова секретарем РНБОУ вже нікого не здивувало.
Юрій Бірюков
Тривалий час «Фенікс» здавався вигаданим персонажем, а його рейд з порятунком з ворожого котла колони бронетехніки з вісімдесятьма важкопораненими десантниками - чимось із царини фантастики. Але дивно не лише це - 39-річному волонтерові з Києва, як виявилось, не знайшлося рівних у сфері логістики у всій нашій армії.
Володимир Парасюк
Вийшовши на сцену Майдану і відмовившись миритися з Януковичем, доти нікому не відомий сотник, можливо, змінив хід історії. Це могло здатися випадковістю. Але сьогодні, в іпостасі парламентарія, він продовжує дивувати. Щирістю і безпосередністю вчинків, вірою в ідеали Майдану.
Віктор Янукович
Спочатку здивував своїм авантюризмом у спробах розгону Майдану, а потім боягузливою втечею, ніяк не очікуваною від людини, що уявила себе диктатором України.
Х Х Х
Цей список, звичайно ж, не повний і нескінченно суб'єктивний. Революція і захист Вітчизни породили безліч неординарних осіб, розбудили в українцях невідомі їм досі сили і стихії. Подиву гідний весь наш народ. Хто міг передбачити, що в ньому криється така духовна і творча міць, така військова звитяга. Адже зовсім-зовсім недавно ми з гіркотою повторювали пророчі, здавалося б, слова: «...славних прадідів великих правнуки погані.» Виявляється, не такі вже ми й «погані».
Звичайно, не всі відповідають часу. Чимало було таких, хто не те щоб здивував, але розчарував. Хтось переоцінив себе, хтось виявився пустушкою, хтось словоблудом-шахраєм. Випробування допомогли відокремити зерна від полови.
Є такі, хто ще не прокинувся. Не повірив в себе. Не зрозумів своєї планиди. У них попереду - цілий рік для того, щоб нас здивувати.
