Рідні переконані: Лесю згубила медична недбалість, але лікарі покривають колегу. Вдівець Володимир Рвачов, батько 4-річного Сашка, який залишився без мами, намагається добитися справедливого розслідування.
Нещодавно Володі Рвачеву приснився сон: вони з Лесею біжать за чорними мармуровими сходами незавершеного особняка, посипаним деревною стружкою, та вибігають на величезний балкон з видом на море. А там пливе білий вітрильник і дельфіни вистрибують з води, виблискуючи мокрими спинами на яскравому сонці. "Це дельфіни, ти ж їх любила!" - каже він і прокидається.
Догорає На столі масивна свічка. Її, як правило, вистачає на кілька годин. На стіні - портрет покійної дружини.
Володю мучить безсоння. Він заходить на Фейсбук.
"Прямо тут і зараз скажіть близькій людині як сильно ви її любите - в наступну секунду може бути пізно!" - пише він на своїй сторінці.
Погане передчуття
– У них була справжня любов, – каже мама Лесі Наталія Іванівна. – Але доля, видно, так просто щастя не давала. Донька з чоловіком почали бізнес, але компаньйони їх обдурили, і вони втратили великі гроші. У них горіла знімна квартира. Потім нова біда: донька втратила дитину, стався викидень. Довго не могла завагітніти, а коли все вийшло, і Леся їхала до мене в Ладижин народжувати, в їх машину трохи не врізався автобус. Зять якось вивернув кермо, уникнув зіткнення, але від переляку в дочки прямо в дорозі відійшли води. Наші, ладижинські лікарі витягли Лесю і дитину буквально з того світу. Внучок хоч і народився недоношеним: кіло дев'ятсот, але швидко пішов на поправку.
Нашим місцевим лікарям я вірила, тому, коли у Лесі стала боліти спина і відніматися рука, донька вирішила переїхати до мене в Ладижин з онуком на кілька місяців: відпочити і підлікуватися, я була щаслива.
21 лютого Леся, Володя і їх чотирирічний синочок Саша вирушили з Києва в Ладижин. В дорозі Леся, немов передчуваючи лихе, весь час плакала і гладила чоловіка по руці. Глава сімейства повернувся в Київ: його чекала робота. Вони часто зідзвонювалися, але в той день Володимир, пропрацювавши цілу добу, прийшовши додому, заснув. Прокинувся від дзвінка мобильнього. Дружина питала, чому він не дзвонить.
– Не підозрюючи, що це наша остання розмова, спросоння пробурмотів: "Лесюнь, я зі зміни, я сплю", – згадує Володимир. – Вона ображено сказала: "Ну, і спи далі! Ти взагалі мною не цікавишся! Мене не стане, ти і знати не будеш!".
Раптова смерть
– Все сталося раптово, – каже Наталя Іванівна. – Місцевий ладижинський невропатолог призначила їй лікування, і доньці стало краще. Але на третій день, після уколів, які я їй робила сама, у доньки почервоніла і почала набрякати рука. В інструкції до ліків ми прочитали побічні дії: алергічна реакція. Викликали швидку. Вислухавши Лесині скарги, фельдшер став набирати вміст двох ампул у шприц. "Що будете колоти?"– запитала я. Він повідомив назві протиалергічні та протизапальні ліки. Заперечень у мене це не викликало.
В інструкції до цих ліків було написано, що при невідкладних станах його вводять внутрішньовенно, повільно (протягом 3 хвилин) або краплинно. Фельдшер зробив укол внутрішньовенно. Швидко. Секунд через сорок. І став набирати новий шприц. "А це що?" – поцікавилася я. "Навіщо вам це знати? Це теж від алергії". Зробив укол. І пішов.
Фельдшер не поміряв їй тиск, не запитав, коли і які ліки вона колола перед цим. Не залишив використаних ампул, не записав на місці попереднього діагнозу, ні даних про введених препаратах. Він не пробув у нас вдома і п'яти хвилин, хоча медикам швидкої після надання допомоги має бути біля хворого ще якийсь час, контролюючи його стан.
Після від'їзду фельдшера донька попила води і лягла поруч зі мною. Вона мене поцілувала на ніч і сказала: "А синочка забула поцілувати". "Нічого страшного, – кажу. – Завтра поцілуєш. Він спить". Раптом Леся схопилася за серце, крикнула: "Мама...", і її очі закотилися. Я почала її бити по щоках, але донька не подавала ознак життя. Прибіг батько. Став робити їй закритий масаж серця. Леся не дихала. З моменту відходу фельдшера не пройшло і п'яти хвилин.
"Що ти їй вколов?"
– Приїхала бригада швидкої з тим же фельдшером, – продовжує розповідь мама Лесі. – На цей раз він вже з'явився з лікарем. Вони стали її реанімувати, спочатку на ліжку, потім перемістили на підлогу. Потім поклали мою дочку на ноші, накрили з головою ковдрою, і стали виносити її з спальні вперед ногами. А я не знала, що вона вже мертва, і як закричу: "Собаки, куди ви мені дитину виносьте вперед ногами!". Лікарі змінили положення нош, і пішли до виходу. З-під ковдри випала і висіла млява рука...
Якщо людина померла вдома, треба викликати поліцію. А вони потягли тіло в лікарню: прикривали свої "хвости". Адже коли я заглянула в реанімацію, лікарі нічого не робили. Лише обговорювали, хто буде повідомляти рідним про смерть. Коли вийшла черговий реаніматолог і мовчки розвела руками, я побігла на станцію швидкої. Фельдшер якраз кудись поспішав. Схопила його за куртку: "Що ти їй вколов?". Був би він невинний, став би на коліна: "Я не винен, ось ці ліки, ось ці ампули, я все робив правильно...". Але фельдшер мовчав.
У ту ж ніч я написала заяву в міліцію, і повернулася в лікарню зі своїм адвокатом, щоб вимагати огляду фельдшера на наявність алкоголю чи наркотичних речовин в крові. Але фельдшера ніде не було.
– Причиною смерті лікарі вказали гостру серцеву недостатність, – каже Володимир Рвачов. – Але від чого вона раптом виникла у дружини, яка ніколи серце не скаржилася? У лікарні я попросив сказати назву ліків, які вкололи моїй дружині. Мені назвали. Але заднім числом написати можна все, що завгодно! Ми намагалися розшукати фельдшера. Нам повідомили, що він госпіталізований. Нібито на тлі стресу – передінфарктний стан.
Медики за колегу стояли горою.
– Може бути, родичі щось недоговорили, - знизувала плечима Тамара Деревяга, старший фельдшер. – Може, він не склав загальну картину. Те, що він зробив, це не смертельно.
– Були певні недоліки в обслуговуванні виклику, – погоджувався заступник головлікаря Денис Матяш. – Але встановлення діагнозу і лікування проводилися відповідно до стандартів.
– Загадково швидка смерть пацієнтки відразу після введеного препарату мене потрясла, – говорить президент Всеукраїнської ради захисту прав пацієнтів Віктор Сердюк. - Які порушення допустив фельдшер, людині, особливо здорову молоду жінку, не так легко вбити. І тут виникає, перш за все, питання: а чи ліки були якісними?
Для відстеження побічних реакцій ліків у нас, у повній відповідності європейським стандартам, діє система фармнагляду. Тому про випадки побічних реакцій або відсутності ефективності лікарських засобів Моз зобов'язані повідомляти не тільки лікарі, але і медсестри, фельдшери, акушери, фармацевти, а також самі пацієнти або їх представники. Але, за даними Моз, тільки 7% медиків повідомляють про побічні реакції. Решта 93% мовчать. Сам фельдшер, а також адміністрація Ладижинської лікарні повинні були негайно повідомити Державний експертний центр МОЗ України про реакції на ліки, яка, можливо, призвела до смерті.
Чутки і плітки
Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею "умисне вбивство". До завершення всіх експертиз фельдшер у справі проходить як свідок.
Стало відомо, що "свідок" новачком в професії не був: 9 років медичного стажу. Закінчив Гайсинське медучилище. Працював у Вінниці на станції екстреної допомоги, потім перейшов в Ладижин, територіальне медичне об'єднання в рентгенкабінет лаборантом. Незабаром пішов добровольцем в АТО, де також працював в рентгенкабінеті. Там зіпсував зір настільки, що, по поверненню, йому не дозволили працювати на колишній роботі. Колишнього добровольця перевели з лаборантів у фельдшери на станцію швидкої допомоги. Після смерті пацієнтки фельдшера, від гріха подалі, визначили в диспетчери на ту ж станцію швидкої допомоги. Однак чоловік загиблої жінки вважає це рішення "небезпечним для життя і здоров'я хворих".
– Я вивчив посадові обов'язки диспетчера швидкої, - каже Володимир. - Там вказується, що на цю посаду необхідно призначати фельдшера (медсестру), який має досвід розпізнавання невідкладних станів, загострень хронічних і гострих захворювань. Але про який "досвід розпізнавання може йти мова, якщо від уколів цієї людини померла пацієнтка?
– Медична недбалість поки не доведена, – повідомив начальник слідчого відділення Ладижинської поліції Сергій Салига. – Перекваліфікація або рішення про закриття справи за відсутністю складу злочину буде прийнято лише після проведення усіх експертиз.
Поки йшла експертиза, хтось запустив чутки, що струнка ефектна Леся, яка займалася східними танцями і спортом, втратила життя з-за пігулок "для молодості і схуднення". Інші пліткували, що вона померла від... аборту.
– Сказати таке про мою єдину доньку, яка свою дитину буквально вимолила у Бога? – обурюється мама Лесі. – Так як у них язики не відсохли!
Результати лікарського розслідування
– Зрозуміло, що ці чутки були вигідні тим, хто вигороджував лікарів, – каже Володимир. – Незабаром лікарня провела службове розслідування. Лікарі визначили що, поставивши діагноз "алергічна реакція нез'ясованого генезу", фельдшер недостатньо оцінив стан хворої, не провів госпіталізацію в стаціонар. Ми чекали результатів обласної комісійної експертизи. Вони мене вразили. Експерти не знайшли зв'язку між смертю Лесі і уколами фельдшера. Навіть питання не ставилося! При розтині обласні експерти виявили злоякісну гормонопродуцирующую пухлину наднирника. На їхню думку, пухлина викликала підвищений тиск, який ускладнився гострою серцевою недостатністю, що і стало причиною смерті. Я не вірив своїм очам. Дружину, практично відразу, вбив укол фельдшера, а нас намагаються переконати, що вона померла від пухлини".
Але рак, якщо він справді там був, не куля. Від нього не вмирають в мить ока. Тим не менш, на підставі цього висновку справа готувалися вже закрити. Начальник слідчого відділення мені сказав: "Ну, вона ж боліла...". Справа здавалося безнадійно програною. І ми вирішили терміново поміняти адвоката.
Новий адвокат тут же направив запит в Головне бюро судмедекспертиз МОЗ України з проханням вивчити матеріали вінницької експертизи й правильність висновків тамтешніх експертів. Судово-медичний експерт Головного бюро уклала, що безпосередньою причиною смерті Лесі Рвачевої став шок. Вона резюмувала, що висновок вінницьких судмедекспертів науково не обґрунтований і, для того, щоб точно виявити причинний зв'язок, потрібно вивчити в оригіналі медичні документи та провести гістологічні дослідження.
Слідчі органи задовольнили наше клопотання про призначення та проведення повторної комісійної судмедекспертизи в Головному бюро СМЕ МОЗ України. Кримінальне провадження було відправлено в Київ.
– Справа лежала в Києві вже більше місяця, а слідчі органи все тягнули з відправкою гістологічних зразків Лесі в столицю! – вигукує адвокат потерпілої сторони Олександр Григоришин. – Зрозуміло, адже висновки столичних експертів могли повністю спростувати висновки обласних, і тоді медичну недбалість приховати було б неможливо. У наявності була містечкова змова. Вони міцно обнялися: міліція, прокуратура, медики - і нічого зробити було не можна. Ми провели ряд процесуальних дій. І, нарешті, побачили якесь ворушіння. Тиждень тому слідчий забрав-таки справу з Головного бюро СМЕ в Києві і почав проводити необхідні слідчі дії, щоб справа повернулася назад до Києва вже як належить, разом з гістологічним зразками.
... Володимир переконаний: Леся жива. Улюблена просто в іншому вимірі. І вона подає знаки. 7 травня, у свій день народження він благав її наснитися. А потім виявив... дзвінок від неї на своєму телефоні.
– Я не зійшов з розуму, – говорить Володимир і показує мені скріншот зі свого телефону. – Сім-карту з її телефону витягнув і сховав ще в лютому. "Як таке може бути?" – запитую у програмістів. Ті розводять руками...
