Руйнування при явищі полтергейсту

Капості подібного роду крім суто матеріального збитку приносять господарям «нехороших» квартир і моральні збитки: їх звинувачують, що розгром у квартирі вони влаштували самі, але ретельні пошуки якоїсь користі зазвичай не дають результатів.

При полтергейста спостерігаються різні види і способи псування житла, домашніх речей і предметів. Останні нерідко руйнуються при зіткненні з поверхнею, на яку впали. Але існує ціла група очевидних порушень фізичної цілісності предметів при відсутності явних фізичних причин.

Це найчастіше деформація металевих речей. Вони гнуться або ламаються — як би самі собою. Наприклад, в одному випадку свідки, що сиділи навколо носія, почули звук різання металу і побачили, що металева стрічка, надіта на зап'ясті людини, спала з руки.

Інший носій полтергейсту виявився здатний легкими погладжуваннями згинати зуби металевої вилки. До речі, і відомий Урі Геллер найбільше прославився своїм вмінням гнути легкими дотиками різні металеві предмети.

Іноді руйнівні впливи бувають дикі, неістові і неприборкані: відомо навіть обумовлене спалахом потужного полтергейсту прогинання даху будинку! Але це виняток. Значно частіше в шибках починають зяяти круглі отвори. Іноді вони з'являються як би самі по собі, іноді — в результаті блискавичного кидка у вікно якого-небудь предмета.

Деякі предмети розбиваються на дуже дрібні осколки. Описаний випадок, коли кинуті миттєвим ударом об підлогу книги розбилися на шматки, як якби були зроблені з скла! В іншому разі кавові чашки розліталися на двадцять і більше шматків, настільки дрібних, що подібні жодного разу не вдавалося отримати в «слідчому експерименті». Скляний посуд може розбитися на дрібні гранули. Але буває і так, що не розбиваються впали на підлогу, дуже крихкі речі.

Іноді спостерігається мимовільне розривання або распаривання одягу, взуття, головних уборів. Так, в середині вісімнадцятого століття в Італії чотирнадцятирічний носій феномена протягом декількох місяців буквально ізводився тим, що його перуку і одяг постійно рвалися на клапті.

Те ж відбувалося і з новими вбраннями і перуками: вони тут же спадали з тіла, розірвані на шматки. Зазвичай це відбувалося в присутності свідків, які стояли поруч, з подивом дивлячись на те, що відбувається.

У 1682 році в Англії перуки, надіті на 21-річного молодика, розривалися в лахміття прямо на його голові. Взимку і навесні 1990 року постійно рвалися майки, труси, сорочки, штани, чоботи дев'ятирічного Саші з села Радгоспне Миколаївської області, Україна, носія досить бурхливих і жорстоких проявів.

Взагалі ж полтергейст властиві численні поломки найрізноманітніших предметів домашнього вжитку, їх механічні пошкодження. Наприклад, в електричній друкарській машинці слабшають пружини або починає «заїдати» кнопки деяких букв, незрозумілим чином порушується робота пилососа, пральної машини та іншої побутової техніки. Відповідні майстра виявляються безсилими усунути порушення, які іноді припиняються самі собою.

З 500 спалахів полтергейсту мимовільні поломки відзначені в 24 випадках (5 відсотків), розривання і розрізання тканин, одягу, головних уборів — у 30 (6 відсотків), деформація і поломка металевих речей— у 6 (1 відсоток), пошкодження домашніх рослин, їх виривання з корінням — у 5 (1 відсоток), пошкодження будівель — у 18 (4 відсотки).

Мешканці полтергейстних квартир іноді звертаються з позовами в суд з проханням надати нове житло навіть у випадках, коли немає загрозливих поломок і руйнувань. Так, у квітні 1988 року агентство Ассошіейтед Прес передало наступне повідомлення: «Истингем. Влада англійського міста Ноттінгем прийняли рішення, щоб спеціальна судова колегія розглянула позов сім'ї Джона і Хеллен Кастелло про заміну їх державної квартири, в якій, за їх твердженням, оселилися примари.

Сім'я, в якій троє дітей, залишила свою колишню квартиру ще в травні минулого року, так як була шокована низкою незвичайних явищ, що відбувалися в ній: нез'ясовним пересуванням меблів без якогось людського втручання, містичним висмикуванням електричних шнурів з штепселів і звуками гітари, до якої ніхто з присутніх не торкався.

Кілька поліцейських і двоє службовців місцевого муніципалітету стали свідками деяких дивних явищ».
Чи суд задовольнив ту прохання позивачів, не вдалося дізнатися. Однак у деяких випадках неможливість проживання в квартирах з подселившимися гучними духами настільки очевидна для влади, що вони самі виділяють постраждалим нове житло, навіть якщо ті й не думали звертатися в суд. Подібне мало місце в Польщі у 1985 році і в СРСР в 1990-м.

У невеликому польському містечку Мишкове у вересні 1985 року галасливі духи почали наводити безлад в одній з квартир, де жила подружня пара з трьома дітьми підліткового віку. Все почалося з стукання у двері, потім почали падати і переміщатися предмети, потім вони почали з'являтися в передній.

Там невідомим чином раптово материализовивались на висоті півтора метра від підлоги і з силою вдарялися про нього склянки, чарки, глечик, банки, будильник, лопатка для тіста, пляшки, миски, тази, окуляри, бронзова фігурка, банка з маринованими грибами, парасольку, порожні бляшанки, жерстяна банка з цвяхами, порожня клітка для канарки, пачки і мішечки з продуктами, пляшка з соком, великі і малі тарілки, попільнички, блюдця, кришки для банок, цукор в скляній банці, чайник заварний, перечниця, дзеркало заднього огляду від автомашини, декоративні грибки, масло, хліб, маргарин, гірчиця, чай у банку і в пачці, алюмінієвий підстаканник, банку із залишками цукру, кавовий млин, млин для перцю, фотоапарат, кухонні ножі, ложки.

Все це якось долало двері, скла, цегляні стіни, залізобетонні перекриття, стінки холодильника і з силою ударялось об підлогу в передпокої.

Билося все, що могла розбитися. Те, що не билося відразу, розбивалося потім, великі осколки повторно розбивалися на дрібні. Деякі скляні предмети розривалися як би від тиску зсередини на дуже дрібні частини. Від шийок пляшок на підлозі залишалися купки скляного пилу або дрібних крупинок. Предмети вибухали зі звуком гучністю до восьми — десяти децибел.

У передпокої з'являлися пляшки та інші предмети з сусідніх квартир, у тому числі і поверхом нижче. Також виникали, але невідомо звідки, фужери, електроплитка на 400 Вт, віконне скло і картоплини. У деяких випадках після вибуху скляних предметів у передпокої нижньої квартири знаходили уламки від того, що розбилося нагорі.

Всі переміщувані предмети мали після падіння температуру на кілька градусів вище навколишнього, що відчувалося при дотику. В одному випадку підлогу-літровий емальований глечик, переміщений в передпокій, так нагрілася, що при заповненні водою зашипів і від його дна відскочила емаль.

24 грудня 1985 року влада міста виділили нещасній сім'ї нове житло. До березня 1986 року полтергейст пішов на спад.

У Москві наприкінці жовтня — початку листопада 1989 року в одній з квартир на вулиці Маршала Конєва спалахнув руйнівний полтергейст. Очевидцями були не тільки мешканці квартири, але і їх родичі, знайомі, сусіди по під'їзду, а також заступник начальника 132-го відділення міліції майор Никогосов, майор Хацкевич і сержанти міліції Алтухов, Васильків, Василюк, Кур'янов, Макаров, Юнько.

В квартирі творилося щось фантасмагоричне. Самі собою зривалися з місця, літали або падали різні предмети, відкривалися газові і водяні крани, вибухали електролампи, тріскалися і билися шибки — спочатку внутрішні, потім зовнішні, билися скляні плафони світильників.

З щитка сам собою виворотился електролічильник, потім сам щиток, знеструмили квартиру, але неподобства тривали. Майор Никогосов наказав всім вийти з квартири на сходову клітку і перевірив, чи не залишилося кого. Після цього в порожній квартирі пролунав потужний вибух. На місці унітазу, як виявилося незабаром, залишилася лише купа уламків.

В інший раз в порожній, без людей, квартирі на дрібні гранули розбилася скляна трилітрова банка. На очах у міліціонера Василькова в кімнаті, де, крім нього, нікого не було, з гуркотом покотилося по підлозі одна з двох поруч стояли табуреток. Проїхавши півметра, вона раптом зупинилася. Міліціонер Василюк бачив, як п'ятак сам собою з дзвоном рухався по підлозі.

Найбільші безчинства творилися у ванній кімнаті. Одного разу там вдарив фонтан гарячої води. Викликані сантехніки сказали, що кран гарячої води був зрізаний, як бритвою: «Нам би таку!».

Висунулися із стіни ванної кімнати кронштейни, які тримали раковину. Їх разом з раковиною поклали на підлогу. Через деякий час пролунав вибух: раковина — вщент, кожен з чавунних кронштейнів виявився розколотим на дві частини. Виворотились дві чавунні ніжки з-під ванни, одна з них розкололася уздовж.

Час від часу відчувався різкий запах озону. Загальне руйнування довершила друга пожежа. Одночасно спалахнуло в двох кімнатах, розділених третьою, в якій не горіло. Жити в такій неспокійній квартирі стало не тільки неможливо, а й небезпечно. Довелося терміново евакуюватися.

Сім'я залишилася практично на вулиці. Природно, постало питання про надання рівноцінної квартири. До його вирішення підключилися народні депутати, перший заступник голови Ворошиловського райвиконкому М. М. Чикин, Комісія по дослідженню полтергейсту та інших непояснених явищ комітету «Біоенергоінформатика» при Союзі наукових та інженерних товариств СРСР.

Відбулося кілька засідань житлової комісії райвиконкому, потім питання розглядалося на самому райвиконкомі. Він був вирішено позитивно: «Ордер на квартиру отримала сім'я Соколових, в будинку яких сталася незвичайна пригода, — повідомляла газета «Московська правда» в номері від 3 березня 1990 року. — На жаль, — зазначала газета, у нас поки немає закону, який гарантував би соціальну захищеність потерпілих від полтергейсту».