Напевно багато віруючих вважають цю публікацію каменем у свій город, однак ми зараз пояснимо, з чого все почалося, передаєЗМІ
Сумнозвісний інцидент трапився під час інтерв'ю малознайомого "депутата Держдуми Наталії Поклонської" телеканалу в якому вона повідомила, що в Сімферополі відбулося диво: «Телефонують працівники з Криму, з прокуратури, які доглядають за капличкою. Сьогодні вранці бюст Миколи II замироточил. Мені зробили фотографії, направили. Але ось це чудо, яке не пояснять ні вчені, ніхто. І це у 100-літню річницю революції. Бачите, як Государ нам допомагає».
Власне, з цього моменту фраза «Бюст Миколи II мироточить» стала крилатою. Так, приблизно з 3 березня про мироточенні бюста гудів вже весь Інтернет. Питається: що ще може замироточить в Росії?
Пропонуємо 3 факту з книги Олександра Ніконова «Опіум для народу. Релігія як глобальний бізнес-проект» про те, як мироточать ікони.
1. Виявляється, щоб сталося диво і ікона все-таки замироточила, досить прикріпити із зворотного боку вершкове масло і зробити маленькі дірочки на рівні очей.
2. Цей трюк розкрив ще Петро I. Після того як цар видав указ переплавити церковні дзвони на гармати, містичним обставинами в Російській імперії стали масово плакати ікони. Петро I розлютився і наказав розрізати одну з ікон, а там були знайдені шматки масла.
3. Варто відзначити, існував ще один спосіб... Перед тим як писати ікону, брали дошку і поливали її маслом. Коли дошка висихала, художник приступав до малювання. Потім в зіницях проколювали крихітні дірочки. Від випромінюваного свічками тепла ікони починали «потіти» маслом, яке випливало крізь дірочки.
Деколи самим священнослужителям стає соромно за таке блюзнірство з боку їхніх колег. Ось уривок з інтерв'ю митрополита Нижегородського, яке він дав у 2001 році: «Є у нас прихід в Богородському районі. Раптом підняли шум-гам: 68 ікон замироточило! Я за голову взявся. Хлопці, треба ж якусь совість мати! Швидко створили комісію. Всі ікони протерли. Храм опечатали і закрили. Тиждень стояв. Хоч би одна крапелька з'явилася!»
Цікаво, як божі посланці не бояться гніву Господнього, вводячи в оману мільйони християн по всьому світу. Особисто я відношу себе скоріше до віруючих людей, ніж релігійним. Як на мене, в будь-якій релігії головне — це особисті стосунки людини з Богом. А показухою нехай займаються ті, кому це потрібно. А ти що думаєш з цього приводу?
