Локальне поширення вірусу цілком зрозуміло: хвороба передається через тісний контакт з рідинами хворого - кров, піт, блювання, кал, сечу, сперму.
Але незабаром хвороба перекинулася на сусідню державу Сьєрра-Леоне. Причому протягом двох днів заразилися більше 300-х чоловік. Влада Сьєрра-Леоне довго дивувалися, як хвороба могла так швидко перекинутися з однієї країни на іншу.
Місцева Ванга
Виявилося, що в гвінейському селищі на кордоні з Сьєрра-Леоне жила цілителька, до якої місцеві жителі зверталися в надії вилікуватися від різних недуг. У Гвінеї знахарка була досить відомою, її знали і поважали. Після спалаху "невідомої хвороби", яку тоді вважали Еболу, "місцева Ванга" заявила, що у неї є таємне зілля, здатне вберегти від зараження і вилікувати вже хворих.
Чутки поширювались так швидко, що незабаром до цілительки почали приходити люди з сусідньої країни, нелегально перетинали кордон для цього. Люди вірили, що таємно зілля - це єдиний шанс зберегти собі життя.
Іронія долі
Скільки людей приходило до місцевої знахарки - невідомо. Швидше за все, хтось із відвідувачів і заразив цілительку лихоманкою. І мабуть, її ж власне зілля виявилося марним. Через кілька днів жінка померла. На її похорон прийшло близько тисячі людей, як з Гвінеї, так і сусідньої Сьєрра-Леоне. Люди прийшли вшанувати пам'ять шанованої цілительки, яка нібито знала рецепт ліків від страшної хвороби. Однак, за іронією долі, саме вона виявилася носієм вірусу.
Ні для кого не секрет, що африканські похоронні ритуали передбачають тісний контакт з небіжчиком. Прощаючись зі знахаркою, люди цілували її в чоло, губи, очі, руки. На цій церемонії 365 людей заразилися лихоманкою Ебола.
Таким чином, доля зіграла злий жарт не тільки з самою цілителькою, але і з людьми, які сліпо вірили, що смертельно небезпечні хвороби можна вилікувати за допомогою чарівного зілля.
Із звітів ВООЗ випливає, що масовий спалах смертельного вірусу приховували більше двох місяців.
