Із ким не бувало: ніби добре перекусив, випив чайку з печивом, а відчуття голоду не відступає. Навпаки, підсилюється. І австралійські вчені дослідили, чому. Причина -- у всюдисущих нині цукрозамінниках та підсолоджувачах, які виробники додають до продуктів
Ось, наприклад, сукралоза, вплив якої цього разу тестували науковці.
Інтенсивний термостабільний підсолоджувач, розроблений у Британії в 1976 році, у 600 разів солодший за цукор. Через це сукралозу в усьому світі активно використовують при виробництві солодощів, солодких вод, загалом понад 4000 продуктів.
Водночас саме через дію цього підсолоджувача, дійшли висновку науковці з Сіднейського університету, організм недооцінює калорійність їжі, це провокує переїдання і пов'язані з ним проблеми.
Не секрет, що й інші синтетичні підсолоджувачі (існує понад 10 їх видів) виробники додають до багатьох продуктів харчування для надання їм смаку, використовують їх як консерванти. Отже, свідомо чи ні, усі ми є учасниками масштабного експерименту.
Що ще відомо про сукралозу та інші підсолоджувачі? Чи варто сприймати їх як заміну цукру? Докладніше про це та інше розпитуємо Олександра Приступюка, кандидата медичних наук, члена Європейської Асоціації з вивчення цукрового діабету.
-- Перший цукрозамінник, сахарин, був винайдений ще наприкінці позаминулого століття. Це стало сенсацією, адже ця речовина в 300 -- 500 разів солодша за цукор. При цьому не збільшує рівня глюкози в крові, отже, є незамінною у меню хворих на діабет. Згодом сахарин був зареєстрований як харчова добавка E954. І тільки в 70-х роках минулого століття з'явилася інформація, що цей цукрозамінник може бути небезпечними, -- розповів Олександр Приступюк, кандидат медичних наук, член Європейської Асоціації з вивчення цукрового діабету (EASD). -- Зокрема, було досліджено: якщо його вживати у великих дозах, він може провокувати пухлини.
Якщо заглибитися, то ті чи інші побічні дії мають й інші підсолоджувачі. Тому, мабуть, правильнішим було б продавати їх за рецептом. Адже це не просто альтернатива цукру, а й медичний препарат. З відповідними "+" і "-". Наприклад, фруктоза зменшує навантаження на організм діабетика, але при цьому швидко перетворюється у жирові відкладення. Ксиліт і сорбіт -- не лише підсолоджувачі, вони мають жовчогінну та послаблювальну дію. Тому і їх варто було б чітко дозувати, як ліки.
-- Нерідко здорові люди, які просто не бажають гладшати, але при цьому не можуть відмовитися від солодкого, переходять на підсолоджувачі. Чи ефективною є така заміна цукру?
-- Я б цього не радив. Людям, які не мають цукрового діабету, важкої стадії ожиріння, немає сенсу геть відмовлятися від цукру. Просто слід вживати його у помірній кількості (максимум 4 чайні ложки на день, з урахуванням можливих прихованих цукрів у печиві, консервах, напоях), тоді шкоди не буде.
А найкраща альтернатива цукру -- мед. У ньому, крім солодкого смаку, маса вітамінів, мікроелементів, речовин, які стимулюють імунітет. Але й це дуже калорійний продукт, тож і його не можна переїдати: 4 -- 5 чайних ложечок на день. І не більше!
До речі, вирахувати цукрозамінники у продуктах нескладно, якщо уважно вчитуватися у маркування. Наприклад, сукралоза -- це харчовий додаток E955, сахарин -- E954, ацесульфам калію -- E950... Тож просто читайте коди.
