"Національний перелік лікарських засобів визначає перелік життєво важливих препаратів, яких потребують пацієнти України та які є частиною національної політики щодо лікарських засобів", – зазначила в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун під час брифінгу 29 грудня.
На госпітальному етапі ліки із Національного переліку пацієнти будуть отримувати безкоштовно, а на амбулаторному препарати будуть включені до програми реімбурсації.
За потреби, препарати, які не потраплять до переліку, будуть закуповуватися за державні кошти, заощаджені після закупівель ліків із Нацпереліку.
"Зараз ми оголошуємо громадське обговорення Національного переліку лікарських засобів, воно триватиме 30 днів", – повідомила Супрун.
Після затвердження переліку, МОЗ прийматиме від виробників ліків та організацій пацієнтів заявки для постійного перегляду цього реєстру.
Заступник Супрун, який займається упорядкуванням реєстру, Роман Ілик зауважив, що у чинному національному переліку є більше 1000 найменувань лікарських засобів, у тому реєстрі, який обговорюється їх – 345.
265 із них – основні лікарські засоби, які будуть використовуватися для лікування хворих. До сотні із переліку 345 є засобами, призначеними для лікування специфічних захворювань.
"Із 1000 препаратів, які закуповують коштом держбюджету є, так звані, екзотичні засоби, що містять кров тварин, плавники акули, у складі таких препаратів немає діючої речовини, вони не мають міжнародної непатентованої назви. Ми не можемо собі дозволити закупівлю таких ліків, це надто дорого, і з боку держави є марнотратством", – заявив Ілик.
Голова експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ Олександра Олещук розповіла, що Національний перелік, який рекомендували МОЗ, створювався на основі чинного міжнародного реєстру ВООЗ.
"Дуже важливо враховувати не тільки клінічну ефективність, а й здатність держави оплачувати препарати – фармакоекономічну доцільність їхнього включення у національний перелік", – наголосила Олещук.
Раніше також повідомлялося, що МОЗ вимагатиме від лікарів дотримуватися клінічних протоколів, а пацієнт, який сумнівається у призначених лікарем препаратах, може звернутися на гарячу лінію міністерства.
"Будуть вимоги до лікарів, за якими вони повинні лікувати. У них пояснюватиметься, які є специфічні захворювання, які діагностичні тести мають пройти пацієнти і що лікарі мають виписувати", – розповіла Супрун в інтерв'ю.
Також ішлося про те, що сімейного лікаря українці мають обрати до липня 2017 року.
У липні 2017 року МОЗ сподівається розпочати підписання договорів між пацієнтами і лікарями – про це розповіла в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун в інтерв'ю.
"За ці шість місяців ми працюватимемо з регіонами, аби міста і територіальні громади вирішили, як у них виглядатиме первинна ланка. Чи це будуть центри первинної допомоги, чи поліклініки, чи приватні клініки. Для нас важливо, що вони мають гарантувати наявність первинної ланки, доступ до неї", – сказала Супрун.
До липня у МОЗ також збиратимуть усі реєстри лікарів та пацієнтів в Україні.
Нагадаємо, як обрати сімейного лікаря, пояснював заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк, даючи відповіді на запитання, які виникли у читачів після публікації тексту "Фабрика здоров'я. Що ми змінюємо у системі охорони здоров'я. Частина 1".
"Якщо є лікар, який доглядає вас або членів вашої родини, ви до нього звикли і він вас влаштовує – просто підпишіть з ним угоду, і організація, у якій він працює, буде отримувати кошти за вашу підтримку. Якщо він вас не влаштовує – запитайте друзів та родичів, чи є в них лікар, якому вони довіряють", – порадив Ковтонюк.
Угода із сімейним лікарем укладається безстроково і діє до моменту, поки ви не вирішите підписати угоду з іншим лікарем.
